Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325

Ранні афективні порушення після тромбектомії тромботичної оклюзії: Об’єктивна оцінка

Тип статті

Рубрика

Індекс УДК:

Анотація

Робота присвячена об’єктивному оцінюванню порушень афективної сфери у хворих, які  перенесли тромбектомію тромботичної оклюзії, у  ранній післяопераційний період.

Протягом 2023—2024  років, на  базі Центру рентгенендоваскулярної нейрохірургії КНП «Київська міська клінічна лікарня №  1» (Київ, Україна), проведено проспективне дослідження 96  хворих, які  перенесли тромбектомію тромботичної оклюзії. Визначення особливостей афективної сфери здійснювали через 7 днів після проведення оперативного втручання з приводу екстракції тромботичної оклюзії — із використанням Шкали Гамільтона для  оцінки тривоги (The  Hamilton Anxiety Rating Scale, HARS, за  G.  S.  Bruss та  ін., 1994), Шкали Гамільтона для  оцінки депресії (The  Hamilton Depression Rating Scale, HDRS, за Б. В. Михайловим та ін., 2014) та Оціночної шкали манії Янга (Young Mania Rating Scale, YMRS, R.  C.  Young та  ін., 1978); отримані результати були зіставлені з  даними анамнезу та  оцінкою тяжкості інсульту за  шкалами NIHSS та  ASPECTS.

Об’єктивізовано спектр та  вираженість афективних порушень у  хворих обраного контингенту, зокрема визначено, що  для  них характерні помірні та  виражені прояви тривоги та  депресії, низькі показники маніакальної симптоматики, змішані (атипові) афективні стани, відносна рідкість скарг на свій емоційний стан, що зумовлено, по-перше, неспроможністю до адекватної самостійної оцінки власного стану та, по-друге, коротким періодом від  мозкової катастрофи до  оцінювання афективної сфери.

Контингент хворих, які перенесли тромбектомію тромботичної оклюзії, має ряд особливостей, які визначають специфічні механізми формування вторинних психічних розладів та  зумовлюють актуальність подальших досліджень.

Сторінки

Рік / Номер журналу

Перелiк використаної лiтератури

  1. Robinson  R.  G., Jorge  R.  E., Starkstein S.  E. Poststroke Depression: An  Update  // J  Neuropsychiatry Clin Neurosci. 2024. Vol.  36, Issue  1. P. 22—35. DOI: https://doi.org/10.1176/appi.neuropsych.21090231.
  2. Про  затвердження Стандарту медичної допомоги «Когнітивні та психологічні розлади після інсульту» : наказ Міністерства охорони здоров’я від 27.06.2023 р. № 1163 // НейроNews. 2023. № 7 (143). С. 39—48. URI: https://neuronews.com.ua/uploads/issues/2023/7(143)/nn23_7-143_all.pdf.
  3. Manning K. J., Taylor W. D. Poststroke Depression and Apathy: Why Should We Care? // Am J Geriatr Psychiatry. 2020. №28 (11). P. 1210-1212. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jagp.2020.03.005.
  4. Post-stroke depression: A 2020 updated review / [Medeiros  G.  C., Roy  D., Kontos N., Beach S. R.]  // Gen  Hosp Psychiatry. 2020. Vol. 66. P. 70—80. DOI: https://doi.org/10.1016/j.genhosppsych.2020.06.011.
  5. Бурчинський С. Г. Можливості фармакотерапії постінсультної депресії: новий погляд на  стару проблему  // International neurological journal. 2023. Т. 18, №  7. С. 35—40. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.7.2022.977.
  6. Neuropsychiatric issues after stroke: Clinical significance and therapeutic implications / Zhang S., Xu M., Liu Z. J. [et al.] // World J Psychiatry. 2020. Vol. 10 (6). P. 125—138. DOI: https://doi.org/10.5498/wjp.v10.i6.125.
  7. Rafsten L., Danielsson A., Sunnerhagen K. S. Anxiety after stroke: A systematic review and meta-analysis // J Rehabil Med. 2018. Vol. 50 (9). P. 769—778. DOI: https://doi.org/10.2340/16501977-2384.