Мета роботи — вивчення особливостей когнітивного функціонування пацієнтів з різними видами алопеції, для розуміння мішеней медико-психологічної реабілітації цього контингенту.

У  дослідження були включені 153  жінки з  діагнозом дифузна алопеція. Залежно від  стану психічної сфери і  ґенезу алопеції, сформовано 6  підгруп: хворі на  метаболічну алопецію без ознак психічної дезадаптації (ПД)  — Г1-1 (30  пацієнтів), на метаболічну алопецію з окремими ознаками ПД (група ризику)  — Г1-2 (9  пацієнтів), з  метаболічною алопецією і  наявністю розладів адаптації  — Г1-3 (6  пацієнтів); хворі на  змішану алопецію без  ознак ПД  — Г2-1 (15 пацієнтів), зі  змішаною алопецією з  окремими ознаками ПД (група ризику)  — Г2-2 (64  пацієнти) та  зі  змішаною адаптацією і  наявністю розладів адаптації  — Г2-3 (29 пацієнтів).

Ураженість пацієнтів з алопецією порушеннями когнітивного функціонування є значною і більш суттєвою — у пацієнтів зі змішаною алопецією.

Найпоширенішою симптоматикою у когнітивній сфері є швидка втомлюваність, зниження працездатності та порушення концентрації уваги. Як у пацієнтів з метаболічною, так і зі змішаною алопецією, когнітивні порушення частіше виявлялися у  пацієнтів з розладами адаптації і  рідше  — у  пацієнтів групи ризику та без ознак ПД. Водночас закономірності порушень когнітивного функціонування при алопеції мають складний нелінійний характер і  потребують подальшого вивчення.

Перспективи подальших досліджень пов’язані з  пошуком зв’язків когнітивних порушень при різних формах алопеції з різними клінічними та психосоціальними чинниками, а також з розробкою персоналізованих заходів корекції когнітивних порушень в структурі медико-психологічної реабілітації пацієнтів з  алопецією.