Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325

Особливості змін біоелектричної активності мозку у пацієнтів із наслідками бойової черепно-мозкової травми залежно від ступеня тяжкості

Тип статті

Рубрика

Індекс УДК:

Анотація

У контексті сучасних військових конфліктів ця проблема набуває особливого значення через збільшення кількості пацієнтів із подібними ушкодженнями. За даними статистики, кожен третій пацієнт, що  зазнав бойову черепно-мозкову травму (бЧМТ), має широкий спектр неврологічних, когнітивних і психічних розладів, які суттєво впливають на якість життя пацієнтів. Відомо, що патоґенез посттравматичних розладів може бути пов’язаний з дисфункцією неспецифічних структур головного мозку, до яких належить лімбіко-ретикулярний комплекс. Одним із ключових методів оцінки функціонального стану головного мозку є електроенцефалографія (ЕЕГ), яка дає змогу виявити порушення біоелектричної активності головного мозку (БЕАГМ).

Метою цього дослідження є  визначення особливостей змін БЕАГМ у  пацієнтів із  наслідками бЧМТ та  їх  кореляція із  клінічними проявами.

У дослідженні взяли участь 350  пацієнтів із  наслідками бЧМТ. Хворі були поділені на  групи залежно від  тяжкості отриманої травми: 145  осіб з  легкою бЧМТ (ЛбЧМТ), 125 осіб з середнього ступеня тяжкості бЧМТ(СТ) і 80 осіб з тяжкою бЧМТ (ТбЧМТ). Також враховували катамнез травми: від 6 місяців до 1 року, від 1 до 3 років та від 4 до 7 років. Середній вік — 38,5 ± 1,5 років. Контрольну групу становили 30 здорових осіб без бЧМТ. Усім пацієнтам проведене клініко-неврологічне обстеження для  оцінки неврологічного статусу та  визначення основних синдромів, а  також електроенцефалографія з  аналізом вогнищевих змін на  ЕЕГ та  основних ритмів мозкової активності. Запис ЕЕГ проведено за допомогою електроенцефалографічного комплексу НейроКом «ХАІ-Медика», НТЦ радіоелектронних медичних приборів та технологій Національного аерокосмічного університету  «ХАІ», хворим, у  яких не  було відкритих ран та  післяопераційних швів в  місці накладання електродів, металевих уламків та металевих пластин в ділянці голови та шиї, що можуть призводити до появи артефактів під час реєстрації ЕЕГ. Обстежені 97 пацієнтів з ЛбЧМТ (66,9%), 80 пацієнтів з бЧМТ(СТ) (64,0%) та 47 пацієнтів з ТбЧМТ (58,75%).

Отримані результати свідчать, що  в  абсолютній більшості пацієнтів з  ЛбЧМТ спостерігалися легкі або  помірні зміни на  ЕЕГ. Водночас домінував модульований «веретеноподібний» альфа-ритм, з акцентом в середніх та задніх відділах головного мозку. У передніх відділах мозку реєструвався бета-ритм в середньому з амплітудою 15—20 мкВ і частотою 14—24  коливань за  секунду. Зональні відмінності збережені. Зокрема, лише у  34  пацієнтів (35,05%) цієї групи виявлено дисфункцію діенцефально-стовбурових структур мозку. У  хворих з  бЧМТ(СТ) нормальні показники ЕЕГ не зафіксовані. Дисфункція діенцефально-стовбурових структур мозку зареєстрована у 32 (40,0%). Незначна вогнищева симптоматика була у 28 (35,0%), пароксизмальна активність виявлена у 11 обстежених (13,75%). У  решти хворих спостерігалась спонтанна епіактивність. У  групі пацієнтів з  ТбЧМТ також не  виявлені нормальні показники ЕЕГ. Дисфункція діенцефально-стовбурових структур мозку зафіксована у  18  (38,2%) пацієнтів, вогнищева активність спостерігалась у 17 (36,2%), пароксизмальна активність— у 8 (17,02%) хворих. Спонтанна епіактивність спостерігалася у  4  (8,51%) обстежених. У  хворих з  бЧМТ(СТ) та  ТбЧМТ не  виявлено реакцію на  гіпервентиляцію. Спостерігалось посилення синхронізації з  підвищенням амплітуди біопотенціалів у  вигляді загострених хвиль альфа-діапазону, посилення дезорганізації альфа-ритму, також поява гострих та  повільних хвиль. Поява альфа-ритму високої амплітуди свідчить про пригнічення біопотенціалів мозку, очевидно, внаслідок недостатності гемодинаміки та  гіпоксії мозку.

Отже, розлади електроґенезу відображають дисрегуляційну перебудову мозку та його реакцію на  недостатність кровопостачання, які  виявлені в  групах хворих з  бЧМТ(СТ) і  ТбЧМТ. Дослідження БЕАГМ показало, що  наслідки бЧМТ характеризуються змінами частоти, амплітуди альфа-ритму, які  свідчать про  дисфункцію неспецифічних структур мозку, причому показники у хворих з  ЛбЧМТ наближаються до  показників у  хворих з бЧМТ (СТ) та ТбЧМТ. Чим важчою була отримана бЧМТ, тим більш виражені зміни БЕАГМ спостерігались у  пацієнтів з  бЧМТ(СТ) та  ТбЧМТ.

Сторінки

Рік / Номер журналу

Перелiк використаної лiтератури

  1. The neuropathology of chronic traumatic encephalopathy / [McKee A. C., Stein T. D., Kiernan P. T., & Alvarez V. E.] // Brain Pathology. 2015. Vol. 25(3). P. 350—364. DOI: https://doi.org/10.1111/bpa.12248.
  2. Черненко І. І. Вплив структурно-морфологічних змін головного мозку в осіб з тяжкою бойовою черепно-мозковою травмою на особливості клініки, перебіг захворювання, стан когнітивних функцій // Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2024. № 3 (25). С. 253—261. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2024-25-03.
  3. Traumatic brain injuries / Blennow K., Brody D. L., Kochanek P.  M. [et  al.] // Nature Reviews Disease Primers. 2016. Vol. 2,16084. DOI: https://doi.org/10.1038/nrdp.2016.84.
  4. Шидловська Т. А. Екстраауральні порушення у  осіб з акутравмою, які знаходилися в зоні проведення антитерористичної операції / Т. А. Шидловська, Л. Г. Петрук // Медичні перспективи. № 4. 2015. С. 39—50.
  5. A  quantitative EEG method for detecting post clamp changes during carotid endarterectomy / Mishra M., Banday M., Derakhshani R. [et al.] // J Clin Monit Comput. 2011. Vol. 25. P. 295—308. DOI: https://doi.org/10.1007/s10877-011-9308-y.
  6. Foreman B. Quantitative EEG for the detection of brain ischemia / B. Foreman, J. Classen // Critical Care. 2012. Vol. 16, No. 2. P. 216—225. DOI: https://doi.org/10.1186/cc11230.
  7. Laroche, Suzette. Handbook of  ICU EEG monitoring  / Suzette M. LaRoche & Hiba Haider. NY: Demos Medical, 2018. 338 p.
  8. Inter-hemispheric coupling changes associate with motor improvements after robotic stroke rehabilitation / G. Pellegrino, L. Tomasevic, M. Tombini [et al.] // Restor Neurol Neurosci. 2012. Vol. 30 (6). P. 497—510. DOI: https://doi.org/10.3233/RNN-2012-120227.
  9. Reproducibility and clinical relevance of quantitative EEG parameters in cerebral ischemia: a basic approach / R.V. Sheorajpanday, G. Nagels, A.J. Weeren [et al.] // Clin Neurophysiol. 2009. Vol. 120 (5). P. 845—855. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clinph.2009.02.171.
  10. The role of mitochondrial transition pore, and its modulation, in traumatic brain injury and delayed neurodegeneration after TBI / [Mazzeo T., Beat A., Singh A., Bullock M. R.] // Experimental Neurology. 2009. Vol. 218 (2). P. 363—370. DOI: https://doi.org/10.1016/j.expneurol.2009.05.026.
  11. Niogi S. N. Diffusion tensor imaging of mild traumatic brain injury / S. N. Niogi, P. Mukherjee // Journal of Head Trauma Rehabilitation. 2010. Vol.  25 (4). P. 241—255. DOI: https://doi.org/10.1097/HTR.0b013e3181e52c2a.
  12. Черненко І. І. Особливості впливу наслідків бойової черепно-мозкової травми в залежності від ступеня тяжкості та катамнезу травми на когнітивну сферу пацієнтів // Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2024. № 1 (23). С. 35—42. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2024-23-04.