Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325
Головна » Архiв номерiв » 2024 » Том 32, випуск 4 (121) » Клінічна феноменологія та менеджмент психічних розладів у осіб, які перенесли COVІD-19

Клінічна феноменологія та менеджмент психічних розладів у осіб, які перенесли COVІD-19

Автори

Тип статті

  • Наукова стаття

Рубрика

  • ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ.

Ключовi слова

Індекс УДК:
  • 616.89-085.851:616.98:578.834

Анотація

У процесі роботи вивчено клінічну феноменологію та розроблено комплексну систему терапії психічних розладів у осіб, які перенесли COVІD-19.

Встановлено, що клінічна картина психічних розладів у обстежених хворих представлена депресивним (29,1% хворих), тривожним (33,4%), астено-невротичним (24,2%) та когнітивним (13,3%) синдромокомплексами, та описано їх феноменологію.

З урахуванням отриманих в процесі комплексного обстеження даних розроблено персоніфіковану систему корекції психічних розладів в осіб, які перенесли COVІD, що включала використання фармакотерапії, психотерапії та психоосвіти.

Психофармакотерапія полягала у диференційованому використанні антидепресантів SSRIs та SSRIs, небензодіазепінових анксіолітиків, короткого курсу бензодіазепіну. Психотерапевтична програма передбачала диференційоване використання: когнітивно-поведінкової терапії, біосугестивної терапії, психодинамічної психотерапії арттерапії, тренінгу соціальних навичок, десенсибілізації, midfullness, релаксаційних вправ та когнітивного тренінгу.

Аналіз клінічних результатів використання розробленої програми персоніфікованої терапії психічних розладів в осіб, які перенесли COVІD-19, довів її ефективність. На тлі застосування розробленої програми відзначено позитивну динаміку психічного стану, швидку редукцію тривожно-депресивної та астенічної симптоматики, поліпшення когнітивних функцій, формування адаптивних типів ставлення до хвороби та підвищення якості життя осіб, які перенесли COVІD-19.

Сторінки

  • 10-13

Рік / Номер журналу

Завантажити PDF

Перелiк використаної лiтератури

  1. Yong SJ. Long COVID or post-COVID-19 syndrome: putative pathophysiology, risk factors, and treatments. Infect Dis (Lond). 2021 Oct;53(10):737-754. DOI:  https://doi.org/10.1080/23744235.2021.1924397.
  2. Legido – Quigley H, Asgari N, Teo  YY, Leung GM, Oshitani  H, Fukuda K, et al. Are  high-performing health systems resilient against the COVID-19 epidemic? Lancet. 2020 Mar 14;395(10227):848-850. DOI:  https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30551-1.
  3. Коронавірус: статистика по країнах [Coronavirus: statistics by country]. URI: https://index.minfin.com.ua/ua/reference/coronavirus/geography/. (In Ukrainian).
  4. Cheng WJ, Shih HM, Su KP, Hsueh PR. Risk factors for poor COVID-19 outcomes in  patients with psychiatric disorders. Brain Behav Immun. 2023 Nov;114:255-261. DOI:  https://doi.org/10.1016/j.bbi.2023.08.024.
  5. Holmes EA, O’Connor RC, Perry VH, Tracey I, Wessely S, Arseneault L, et  al. Multidisciplinary research priorities for the COVID-19 pandemic: a call for action for mental health science. Lancet Psychiatry. 2020 Jun;7(6):547-560. DOI: https://doi.org/10.1016/S2215-0366(20)30168-1.
  6. Sheridan Rains L, Johnson S, Barnett P, Steare T, Needle JJ, Carr S, … Simpson A; COVID-19 Mental Health Policy Research Unit Group. Early impacts of the COVID-19 pandemic on mental health care and on  people with mental health conditions: framework synthesis of international experiences and responses. Soc Psychiatry Psychiatr Epidemiol. 2021 Jan;56(1):13-24. DOI:  https://doi.org/10.1007/s00127-020-01924-7.
  7. Talevi D., Socci V., Carai M, Carnaghi G, Faleri S, Trebbi E, et al. Mental health outcomes of the COVID-19 pandemic. Riv Psichiatr. 2020 May-Jun;55(3):137-144. DOI:  https://doi.org/10.1708/3382.33569.
  8. Чабан О. С., Хаустова О. О. Психічне здоров’я в період пандемії COVID-19 (особливості психологічної кризи, тривоги, страху та тривожних розладів) // НейроNews. 2020. № 3 (114). С.  26—36. / Chaban O. S., Khaustova O. O. Mental health during the COVID-19 pandemic (features of psychological crisis, anxiety, fear and anxiety disorders). NeuroNews. 2020; 3(114):26—36. (In Ukrainian).
  9. Міщенко Т. С. Неврологічні ускладнення у пацієнтів з COVID-19 / Т. С. Міщенко, В. М. Міщенко // Психіатрія, неврологія та медична психологія, 2021. Вип. 16. С. 23—33. / Mishchenko T. S., Mishchenko V. M. Neurological complications in patients with COVID-19. Psychiatry, neurology and medical psychology. 2021;16:23—33. DOI:  https://doi.org/10.26565/2312-5675-2021-16-03. (In Ukrainian).
  10. Sher L. The impact of the COVID-19 pandemic on suicide rates. QJM: An International Journal of Medicine. 2020 Oct 1;113(10):707-712. DOI:  https://doi.org/10.1093/qjmed/hcaa202.
  11. Психічні розлади у  пацієнтів, що  перехворіли на коронавірусну хворобу Covid-19, психологічний аспект/ Марута Н. О., Федченко В. Ю., Панько Т. В. [та ін.] // Український вісник психоневрології. 2023. Т. 31, вип. 2 (115). C. 54—62. / Maruta N. O., Fedchenko V. Yu., Panko T. V., Semikina O. Ye., Lapinska O. R. Mental disorders in patients who have recovered from the coronavirus disease Covid-19, psychological aspect. Ukrainian Bulletin of Psychoneurology. 2023; 31;2(115):54—62. DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V31-is2-2023-7. (In Ukrainian).
  12. McLaughlin KA, Rosen ML, Kasparek SW, Rodman AM. Stress-related psychopathology during the COVID-19 pandemic. Behav Res  Ther. 2022 Jul;154:104121. DOI:  https://doi.org/10.1016/j.brat.2022.104121.
  13. Meaklim H, Saunders WJ, Byrne ML, Junge MF, Varma P, Finck WA, Jackson ML. Insomnia is a key risk factor for persistent anxiety and depressive symptoms: A 12-month longitudinal cohort study during the COVID-19 pandemic. J Affect Disord. 2023 Feb 1;322:52-62. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2022.11.021.

Індексування журналу:

Український Вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал

ДУ «ІНПН імені
П.В. ВОЛОШИНА
НАМН УКРАЇНИ»