Головна » Архiв номерiв » 2024 » Том 32, випуск 4 (121) » Клінічна феноменологія та менеджмент психічних розладів у осіб, які перенесли COVІD-19

Клінічна феноменологія та менеджмент психічних розладів у осіб, які перенесли COVІD-19

Автори

Бережний Герман Геннадійович, Зеленська Катерина Олексіївна, Кожина Ганна Михайлівна, Лещина Ірина Володимирівна, Литвиненко Василь Васильович

Тип статті

Наукова стаття

Рубрика

ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ.

Ключовi слова

COVІD-19, депресія, когнітивний стан, психоосвіта, психотерапія, тривога, фармакотерапія, якість життя

Індекс УДК:

616.89-085.851:616.98:578.834

DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V32-is4-2024-2

Анотація

У процесі роботи вивчено клінічну феноменологію та розроблено комплексну системутерапії психічних розладів у осіб, які перенесли COVІD-19Встановлено, що клінічна картина психічних розладів у обстежених хворих представлена депресивним (29,1 % хворих), тривожним (33,4 %), астено-невротичним (24,2 %)та когнітивним (13,3 %) синдромокомплексами, та описано їх феноменологію.З урахуванням отриманих в процесі комплексного обстеження даних розробленоперсоніфіковану систему корекції психічних розладів в осіб, які перенесли COVІD,що включала використання фармакотерапії, психотерапії та психоосвіти.Психофармакотерапія полягала у диференційованому використанні антидепресантівSSRIs та SSRIs, небензодіазепінових анксіолітиків, короткого курсу бензодіазепіну.Психотерапевтична програма передбачала диференційоване використання: когнітивно-поведінкової терапії, біосугестивної терапії, психодинамічної психотерапії арттерапії, тренінгу соціальних навичок, десенсибілізації, midfullness, релаксаційних вправта когнітивного тренінгу.Аналіз клінічних результатів використання розробленої програми персоніфікованоїтерапії психічних розладів в осіб, які перенесли COVІD-19, довів її ефективність. На тлізастосування розробленої програми відзначено позитивну динаміку психічного стану,швидку редукцію тривожно-депресивної та астенічної симптоматики, поліпшення когнітивних функцій, формування адаптивних типів ставлення до хвороби та підвищенняякості життя осіб, які перенесли COVІD-19.

Сторінки

10-13

Рік / Номер журналу

2024, Том 32, випуск 4 (121)

Завантажити PDF

Перелiк використаної лiтератури

1. Yong SJ. Long COVID or post-COVID-19 syndrome: putativepathophysiology, risk factors, and treatments. Infect Dis (Lond). 2021 Oct;53(10):737-754. doi: 10.1080/23744235.2021.1924397.

2. Legido – Quigley H, Asgari N, Teo YY, Leung GM,Oshitani H, Fukuda K, et al. Are high-performing healthsystems resilient against the COVID-19 epidemic? Lancet. 2020 Mar 14;395(10227):848-850. doi: 10.1016/S0140-6736(20)30551-1.

3. Коронавірус: статистика по країнах. URI: https://index.minfin.com.ua/ua/reference/coronavirus/geography/. (In Ukrainian).

4. Cheng WJ, Shih HM, Su KP, Hsueh PR. Risk factors for poorCOVID-19 outcomes in patients with psychiatric disorders.Brain Behav Immun. 2023 Nov;114:255-261. doi: 10.1016/j.bbi.2023.08.024.

5. Holmes EA, O’Connor RC, Perry VH, Tracey I, Wessely S,Arseneault L, et al. Multidisciplinary research prioritiesfor the COVID-19 pandemic: a call for action for mental healthscience. Lancet Psychiatry. 2020 Jun;7(6):547-560. doi: 10.1016/S2215-0366(20)30168-1.

6. Sheridan Rains L, Johnson S, Barnett P, Steare T, Needle JJ,Carr S, … Simpson A; COVID-19 Mental Health Policy ResearchUnit Group. Early impacts of the COVID-19 pandemic on mentalhealth care and on people with mental health conditions:framework synthesis of international experiences and responses.Soc Psychiatry Psychiatr Epidemiol. 2021 Jan;56(1):13-24. doi:10.1007/s00127-020-01924-7.

7. Talevi D., Socci V., Carai M, Carnaghi G, Faleri S, Trebbi E, et al.Mental health outcomes of the COVID-19 pandemic. Riv Psichiatr.2020 May-Jun;55(3):137-144. doi: 10.1708/3382.33569.

8. Чабан О. С., Хаустова О. О. Психічне здоров’я в періодпандемії COVID-19 (особливості психологічної кризи, тривоги,страху та тривожних розладів) // НейроNews. 2020. № 3 (114).С. 26—36.

9. Міщенко Т. С. Неврологічні ускладнення у пацієнтівз COVID-19 / Т. С. Міщенко, В. М. Міщенко // Психіатрія, неврологія та медична психологія, 2021. Вип. 16. С. 23—33.

10. Sher L. The impact of the COVID-19 pandemic on suicide rates. QJM: An International Journal of Medicine. 2020Oct 1;113(10):707-712. doi: 10.1093/qjmed/hcaa202.

11. Психічні розлади у пацієнтів, що перехворілина коронавірусну хворобу Covid-19, психологічний аспект / Марута Н. О., Федченко В. Ю., Панько Т. В. [та ін.] // Українськийвісник психоневрології. 2023. Т. 31, вип. 2 (115). C. 54—62. DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V31-is2-2023-7. (In Ukrainian).

12. McLaughlin KA, Rosen ML, Kasparek SW, Rodman AM.Stress-related psychopathology during the COVID-19 pandemic. Behav Res Ther. 2022 Jul;154:104121. doi: 10.1016/j.brat.2022.104121.

13. Meaklim H, Saunders WJ, Byrne ML, Junge MF, Varma P,Finck WA, Jackson ML. Insomnia is a key risk factor for persistentanxiety and depressive symptoms: A 12-month longitudinalcohort study during the COVID-19 pandemic. J Affect Disord.2023 Feb 1;322:52-62. doi: 10.1016/j.jad.2022.11.021.

Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Клінічна феноменологія та менеджмент психічних розладів у осіб, які перенесли COVІD-19

Індексування журналу:

Український Вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ