Головна » Архiв номерiв » 2024 » Том 32, випуск 3 (120) » Особливості клінічного профілю військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом

Особливості клінічного профілю військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом

Автори

Молдавська Христина Олегівна, Опря Євген Васильович

Тип статті

Наукова стаття

Рубрика

ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ

Ключовi слова

депресія, кіндлінг, посттравматичний стресовий розлад, психосоматика, реабілітація, тривога

Індекс УДК:

616.89-008.441.1-08-059

DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V32-is3-2024-10

Анотація

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є серйозною психічною проблемою, що виникає у людей, які були свідками травматичних подій, як-от війна, насильство або природнікатастрофи. Хоча існують різноманітні методи лікування ПТСР, не всі пацієнти реагуютьна них, що підкреслює потребу у розробленні нових та більш ефективних підходів.З метою вивчення особливостей клініко-психологічних та соматовегетативних проявівпсихосоматичних розладів у військовослужбовців із ПТСР обстежено 55 чоловіків вікомвід 20 до 60 років. Підтверджена особливість клінічних проявів ПТСР — флуктуаційна(хвилеподібна) схема перебігу. Виявлені психосоматичні розлади, які формувалися внаслідок ПТСР, мали пароксизмальний характер, а найбільш поширеними та вираженимибули афективні та тривожні розлади, що підтверджувало теорію кіндлінгу щодо епілептиформної природи процесу.Отже, досліджувані стани виникають унаслідок порушення електричної активностіголовного мозку, потребують відповідного електроенцефалографічного обстеженнята подальшого впливу на біопотенціали головного мозку з метою корекції виявлених порушень та реабілітації осіб із ПТСР. Врахування клінічних та патогенетичних особливостейформування ПТСР дасть змогу розробити комплексні програми терапії та медико-психологічної реабілітації, що сприятимуть відновленню та покращенню якості життя пацієнтів.

Сторінки

62-65

Рік / Номер журналу

2024, Том 32, випуск 3 (120)

Завантажити PDF

Перелiк використаної лiтератури

1. Kessler, R. C., Aguilar-Gaxiola, S., Alonso, J., Benjet, C.,Bromet, E. J., Cardoso, G., Degenhardt, L., de Girolamo, G.,Dinolova, R. V., Ferry, F., Florescu, S., Gureje, O., Haro, J. M.,Huang, Y., Karam, E. G., Kawakami, N., Lee, S., Lepine, J. P.,Levinson, D., Navarro-Mateu, F., Koenen, K. C. (2017). Traumaand PTSD in the WHO World Mental Health Surveys. Europeanjournal of psychotraumatology, 8(sup5), 1353383. https://doi.org/10.1080/20008198.2017.1353383.

2. Kun, P., Chen, X., Han, S., Gong, X., Chen, M., Zhang, W.,& Yao, L. (2009). Prevalence of post-traumatic stress disorderin Sichuan Province, China after the 2008 Wenchuan earthquake.Public health, 123(11), 703–707. https://doi.org/10.1016/j.puhe.2009.09.017.

3. Fulton, J. J., Calhoun, P. S., Wagner, H. R., Schry, A. R.,Hair, L. P., Feeling, N., Elbogen, E., & Beckham, J. C. (2015).The prevalence of posttraumatic stress disorder in OperationEnduring Freedom/Operation Iraqi Freedom (OEF/OIF) Veterans:a meta-analysis. Journal of anxiety disorders, 31, 98–107. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2015.02.003.

4. Komischke-Konnerup, K. B., Zachariae, R., Johannsen, M.,Nielsen, L. D., & O’Connor, M. (2021). Co-occurrence of prolongedgrief symptoms and symptoms of depression, anxiety, andposttraumatic stress in bereaved adults: A systematic review and meta-analysis. Journal of Affective Disorders Reports, 4,100140. https://doi.org/10.1016/j.jadr.2021.100140.

5. Maercker, A., & Lorenz, L. (2018). Adjustment disorderdiagnosis: Improving clinical utility. The World Journal of Biological Psychiatry, 19(sup1), S3–S13. https://doi.org/10.1080/15622975.2018.1449967.

6. Hamilton M. The assessment of anxiety states by rating.Br J Med Psychol. 1959; 32: 50-55.

Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Особливості клінічного профілю військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом

Індексування журналу:

Український Вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ