Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325

Особливості клінічного профілю військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом

Тип статті

Рубрика

Індекс УДК:

Анотація

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є серйозною психічною проблемою, що виникає у людей, які були свідками травматичних подій, як-от війна, насильство або природні катастрофи. Хоча існують різноманітні методи лікування ПТСР, не  всі  пацієнти реагують на  них, що  підкреслює потребу у  розробленні нових та  більш ефективних підходів.

З метою вивчення особливостей клініко-психологічних та соматовегетативних проявів психосоматичних розладів у військовослужбовців із  ПТСР обстежено 55  чоловіків віком від 20 до 60 років. Підтверджена особливість клінічних проявів ПТСР  — флуктуаційна (хвилеподібна) схема перебігу. Виявлені психосоматичні розлади, які формувалися внаслідок ПТСР, мали пароксизмальний характер, а найбільш поширеними та  вираженими були афективні та  тривожні розлади, що  підтверджувало теорію кіндлінгу щодо епілептиформної природи процесу.

Отже, досліджувані стани виникають унаслідок порушення електричної активності головного мозку, потребують відповідного електроенцефалографічного обстеження та подальшого впливу на біопотенціали головного мозку з метою корекції виявлених порушень та реабілітації осіб із ПТСР. Врахування клінічних та патогенетичних особливостей формування ПТСР дасть змогу розробити комплексні програми терапії та медико-психологічної реабілітації, що сприятимуть відновленню та покращенню якості життя пацієнтів.

Сторінки

Рік / Номер журналу

Перелiк використаної лiтератури

  1. Kessler, R. C., Aguilar-Gaxiola, S., Alonso, J., Benjet, C., Bromet, E. J., Cardoso, G., Degenhardt, L., de  Girolamo,  G., Dinolova, R. V., Ferry, F., Florescu, S., Gureje, O., Haro, J. M., Huang, Y., Karam, E. G., Kawakami, N., Lee, S., Lepine, J. P., Levinson, D., Navarro-Mateu, F., Koenen, K. C. (2017). Trauma and PTSD in the WHO World Mental Health Surveys. European journal of psychotraumatology, 8(sup5), 1353383. https://doi.org/10.1080/20008198.2017.1353383 .
  2. Kun, P., Chen, X., Han, S., Gong, X., Chen, M., Zhang, W., & Yao, L. (2009). Prevalence of post-traumatic stress disorder in Sichuan Province, China after the 2008 Wenchuan earthquake. Public health, 123(11), 703–707. https://doi.org/10.1016/j.puhe.2009.09.017
  3. Fulton, J. J., Calhoun, P. S., Wagner, H. R., Schry, A. R., Hair,  L. P., Feeling, N., Elbogen, E., & Beckham, J. C. (2015). The prevalence of posttraumatic stress disorder in Operation Enduring Freedom/Operation Iraqi Freedom (OEF/OIF) Veterans: a meta-analysis. Journal of anxiety disorders, 31, 98–107. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2015.02.003 .
  4. Komischke-Konnerup, K. B., Zachariae, R., Johannsen, M., Nielsen, L. D., & O’Connor, M. (2021). Co-occurrence of prolonged grief symptoms and symptoms of  depression, anxiety, and posttraumatic stress in bereaved adults: A systematic review and meta-analysis. Journal of Affective Disorders Reports, 4, 100140. https://doi.org/10.1016/j.jadr.2021.100140.
  5. Maercker, A., & Lorenz, L. (2018). Adjustment disorder diagnosis: Improving clinical utility. The World Journal of Biological Psychiatry, 19(sup1), S3–S13. https://doi.org/10.1080/15622975.2018.1449967 .
  6. Hamilton M. The assessment of anxiety states by rating. Br J Med Psychol. 1959; 32: 50-55.