Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325
Головна » Архiв номерiв » 2024 » Том 32, випуск 3 (120) » Оптимізація підходів до корекції постковідного синдрому у клінічній практиці

Оптимізація підходів до корекції постковідного синдрому у клінічній практиці

Автори

Тип статті

  • Наукова стаття

Рубрика

  • ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ

Ключовi слова

Індекс УДК:
  • 616-036.8+615.8

Анотація

У статті проаналізовано методи оптимізації підходів до  корекції постковідного синдрому в  клінічній практиці, що  базуються на  міждисциплінарному аналізі та  інтеграції сучасних наукових даних. Розглянуто клінічні прояви COVID-19 та постковідного синдрому, зокрема їх вплив на серцево-судинну, нервову, імунну та ендокринну системи. Визначено ключові механізми патоґенезу вірусу, його взаємодію з клітинними рецепторами та вплив на  загострення хронічних захворювань. Обґрунтовано значення глибокого розуміння цих процесів для розроблення ефективних методів корекції станів, асоційованих із  постковідним синдромом.

З’ясовано, що  маніфестація постковідного синдрому може тривати понад 12  тижнів і виявлятися у вигляді стомленості, диспное, загального болю, болю в грудях, психічних розладів, зниження концентрації уваги, порушень пам’яті, тривоги, втрати смаку чи нюху, а також порушень сну. З огляду на мультидисциплінарний характер уражень, розроблено комплексний науково обґрунтований протокол NICE для  діагностики, спостереження та  реабілітації пацієнтів з  цим синдромом.

Доведено ефективність фармакотерапії, зокрема використання мельдонію і цитиколіну, які впливають на енергетичний метаболізм та нейропротекцію, що є критично важливим для  оптимізації одужання пацієнтів. Сформовані висновки підкреслюють, що  вивчення наслідків постковідного синдрому та  розроблення стратегій його корекції становлять серйозний виклик для  сучасної медицини. Висвітлено, що  врахування індивідуальних особливостей пацієнтів, а  також комплексний підхід у  лікуванні можуть суттєво покращити якість життя тих, хто страждає від  тривалих наслідків COVID-19. Наголошується на  необхідності включення до  терапії не  тільки фармакологічних, а  й  психологічних та реабілітаційних методів, які можуть допомогти відновити не тільки фізичний, але й емоційний та соціальний стан пацієнтів. Зокрема, акцентовано значення міждисциплінарної співпраці між  кардіологами, неврологами, психологами та  реабілітологами в  створенні ефективних програм відновлення для  осіб з  постковідним синдромом.

Сторінки

  • 32-40

Рік / Номер журналу

Завантажити PDF

Перелiк використаної лiтератури

  1. Фесенкова В. Й. Дослідження in vitro впливу препаратів Ербісол на  продукцію інтерлейкіну-2 та  γ-інтерферону Т-хелперами І  типу здорових донорів  / В. Й.  Фесенкова, Г. М. Драннік, В. Є. Дріянська // Лабораторна діагностика. 2003. № 2. С. 37—40.
  2. Гиріна О. М. Оптимізація лікування хворих на поліноз шляхом застосування препарату Екстра Ербісол / О. М. Гиріна, Л. Д. Вітик, Л. І. Романюк // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. Київ, 2006. Вип. 15, кн.2. С. 206—211.
  3. Драннік  Г.  М. Вивчення впливу препаратів класу Ербісол на продукцію цитокінів мононуклеарами периферичної крові здорових донорів та  онкологічних хворих  / Г.  М.  Драннік, А.  І.  Курченко, В.  Й.  Фесенкова  // Вісник фармакології та  фармації. 2006. №  7. С. 29—32.
    URI: https://erbisol.com.ua/wp-content/uploads/2018/03/ publication-drannik2006-2.pdf.
  4. Неміровська Н. В. Динаміка змін імунологічного статусу та  ліпідного обміну у  хворих на  поліноз з  холестерозом жовчного міхура на фоні лікування // Астма та алергія. 2013. № 1. С. 50—54.
  5. Management of post-acute covid-19 in primary care / Greenhalgh T., Knight M., A’Court C. [et  al.]  // BMJ. 2020. 370:m3026. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.m3026.
  6. Persistent symptoms after COVID-19: qualitative study of  114 “long COVID” patients and draft quality criteria for services / Ladds E., Rushforth A., Wieringa S. [et al.] // BMC Health Serv Res. 2020. 20, 1144.
    DOI: https://doi.org/10.1186/s12913-020-06001-y.
  7. Bulut C. Epidemiology of COVID-19 / C. Bulut, Y. Kato  // Turk J Med Sci. 2020. 50(SI-1). P. 563—570. DOI: https://doi.org/10.3906/sag2004-172.
  8. Cabler S.S. A cytokine circus with a viral ringleader: SARSCoV-2-Associated cytokine storm syndromes  / S.  S.  Cabler, A. R. French, A. Orvedahl // Trends Mol Med. 2020. Vol. 26 (12). P. 1078—1085.
    DOI: https://doi.org/10.1016/j.molmed.2020.09.012.
  9. Chen Y. Emerging coronaviruses: Genomestructure, replication, andpathogenesis / Y. Chen, Q. Liu, D. Guo // J. Med. Virol. 2020. Vol. 92 (4). P. 418—423. DOI: https://doi.org/10.1002/jmv.25681.
  10. Cardiac involvement in COVID-19 patients: Risk factors, predictors, and complications: A review / [Aghagoli G., Gallo Marin B., Soliman L. B., Sellke F. W.] // J Card Surg. 2020. Vol. 35 (6). P. 1302—1305. DOI: https://doi.org/10.1111/jocs.14538.
  11. Cardiovascular complications in  COVID19  / Long B., Brady W.J., Koyfman A., Gottlieb M. // Am. J. Emerg. Med. 2020. Vol. 38 (7). P. 1504—1507. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajem.2020.04.048.
  12. The emergence of SARS-CoV-2 variant (s) and its impact on the prevalence of COVID-19 cases in the Nabatieh Region, Lebanon / Noureddine F. Y., Chakkour M., El Roz A. [et al.] // Med. Sci. 2021. Vol. 9 (2). P. 40.
    DOI: https://doi.org/10.3390/medsci9020040.
  13. Omicron escapes the majority of existing SARS-CoV-2 neutralizing antibodies / Cao Y, Wang J, Jian F. [et al.] // Nature 2022. Vol. 602 (7898). P. 657—663. DOI: https://doi.org/10.1038/s41586-021-04385-3.
  14. Pérez-Abeledo M. SARS-CoV-2 variants, a still unfinished story] / M. Pérez-Abeledo, J. C. Sanz Moreno // Vacunas. 2021. Vol. 22 (3). Р. 173—179. DOI: https://doi.org/10.1016/j.vacun.2021.06.003.
  15. A dynamic nomenclature proposal for SARS-CoV-2 lineages to assist genomic epidemiology / Rambaut A., Holmes E. C., O’Toole Á. [et al.] // Nat. Microbiol. 2020. Vol. 5 (11). Р. 1403— 1407. DOI: https://doi.org/10.1038/s41564-020-0770-5.
  16. Choi J. Y. SARS-CoV-2 variants of concern / J. Y. Choi, D. M. Smith // Yonsei Med. J. 2021. Vol. 62 (11). P. 961—968.
    DOI: https://doi.org/10.3349/ymj.2021.62.11.961.
  17. COVID-19 rapid guideline: managing the long-term effects of COVID-19. URI: https://www.nice.org.uk/guidance/ ng188/chapter/5-Management.
  18. South A. M. COVID19, ACE2, and the cardiovascular consequences  / South A.M., Diz  D.I., Chappell M.C.  // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. Published. 2020. Vol. 318, No. 5. DOI: https://doi.org/10.1152/ajpheart.00217.2020.
  19. Снігир Н.  В.  Корекція ендотеліальної дисфункції при  ішемічній хворобі серця в  поєднанні з  цукровим діабетом // Ліки України. 2016, № 3. С. 53—56.
  20. Spike protein recognition of mammalian ACE2 predicts the host range and an optimized ACE2 for SARS-CoV-2 infection Biochem  / [Luan J., Lu Y., Jin  X., Zhang L.]  // Biophys. Res. Commun. 2020. Vol. 526. Р.  165—169. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bbrc.2020.03.047.
  21. SARS‐CoV‐2 spike protein harnesses SNX27–mediated endocytic recycling pathway / Zhao L., Zhong K., Zhao J. [et al.] // MedComm. 2021. Vol. 2 (4). Р. 798—809. DOI: https://doi.org/10.1002/mco2.92.
  22. Batlle D. Soluble angiotensin-converting enzyme 2: a potential approach for coronavirus infection therapy? / D. Batlle, J. Wysocki, K. Satchell // Clin. Sci. 2020. Vol. 134 (5). Р. 543—545. DOI: https://doi.org/10.1042/CS20200163.
  23. ACE2/ADAM17/TMPRSS2 interplay may be  the main risk factor for COVID-19 / [Zipeto D., Palmeira J. D. F., Argañaraz G. A., Argañaraz E. R.] // Front. Immunol. 2020. Vol. 11: 576745.DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.576745.
  24. Патоґенез коронавірусної інфекції COVID-19 / [Малий В. П., Асоян І.М., Сай І. В., Андрусович І. В.] // Інфекційні хвороби. 2020. Вип. 3(101). С. 73—83. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.3.11555
  25. Neurologic manifestations of hospitalized patients with coronavirus disease. 2019 in Wuhan, China  / L.  Mao, H.  Jin, M. Wang [et al.] // JAMA, Neurology. 2020. Vol. 77(6). P. 683—690. DOI: https://doi.org/10.1001/jamaneurol.2020.1127.
  26. Neurologic features in severe SARS-CoV-2 infection / Helms J., Kremer S., Merdji H. [et al.] // N. Engl. J. Med. 2020. Vol. 382. P. 2268—2270. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMc2008597.
  27. Neuroinvasive and neurotropic human respiratory coronaviruses: potential neurovirulent agents in  humans  / Desforges M., LeCoupanec A., Brison É. // Adv Exp Med Biol. 2014. Vol. 807. Р. 75—96. DOI: https://doi.org/10.1007/978-81-322-1777-0_6.
  28. Loneliness and social isolation as risk factors for coronary heart disease and stroke: systematic review and meta-analysis of longitudinal observational studies / Valtorta N. K., Kanaan M., Gilbody S. [et al.] // Heart. 2016. Vol. 102 (13). Р. 1009—1016. DOI: https://doi.org/10.1136/heartjnl-2015-308790.
  29. Loneliness and social isolation as risk factors for mortality: a meta-analytic review / Holt-Lunstad J., Smith T. B., Baker M. [et al.] // Perspectives on Psychological Science. 2015. Vol. 10 (2). Р. 227—237. DOI: https://doi.org/10.1177/1745691614568352.
  30. Patients with mental health disorders in the COVID19 epidemic / H. Yao, J. H.  Chen, Y. F.  Xu // Lancet Psychiatry. 2020. Vol. 7 (4). Р. e21. DOI: https://doi.org/10.1016/S2215-0366(20)30090-0.
  31. The psychological impact of quarantine and how to reduce it: rapid review of the evidence / Brooks S. K., Webster R. K., Smith L. E. [et al.] // Lancet. 2020. Vol. 395 (10227). Р. 912—920. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30460-8.
  32. Plataras C. Effect of CDP-choline on brain acetylcholinesterase and Na+/K+-ATPase in adult rats / C. Plataras, S. Tsakiris, P. Angelogianni // Clin. Biochem. 2000. № 33. Р. 351—357. DOI: https://doi.org/10.1016/s0009-9120(00)00084-9.
  33. Secades J. J. Citicoline: pharmacological and clinical review. Rev. Neurol. 2011. Vol. 52 (2). Р. 1-62. PMID: 21432836.
  34. Cavendish J. J. Role of antiplatelet therapy in cardiovascular disease II: Ischemic stroke / J. J. Cavendish, S. C. Cramer, G. D. Graham // Curr Med Res Opin. 2004. Vol. 20 (11). Р. 1845—1849. DOI: https://doi.org/10.1185/030079904X10674.
  35. Бурчинський С.  Г.  Комбінована нейропротекція при хронічній ішемії головного мозку: цілі, завдання, інструменти // Міжнародний неврологічний журнал. 2020. № 3. Т. 16. С. 50—57.
    DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0713.16.3.2020.203449.
  36. Analysis of therapeutic efficacy of citicoline in patients with vertigo of central origin and vascular aetiology / [D. Petrova, D. Maslarov, I. Angelov, D. Zekin] // Am. J. Neuroprotec. Neuroregen. 2012. Vol. 4. P. 1—8.
    URI: https://doi.org/10.1166/ajnn.2012.1043.

Індексування журналу:

Український Вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал

ДУ «ІНПН імені
П.В. ВОЛОШИНА
НАМН УКРАЇНИ»