Мета роботи — вивчення поширеності і структури депресивної симптоматики середпацієнтів з різними видами алопеції.В дослідження були залучені 153 жінки з діагнозом дифузна алопеція. Залежно від стану психічної сфери і ґенезу алопеції, сформовано шість підгруп: пацієнтів з метаболічноюалопецією без ознак дезадаптації — Г1-1 (30 осіб), з метаболічною алопецією з окремимиознаками дезадаптації (група ризику) — Г1-2 (9 пацієнтів), з метаболічною алопецієюі наявністю розладів адаптації — Г1-3 (6 пацієнтів), зі змішаною алопецією без ознак дезадаптації — Г2-1 (15 пацієнтів), зі змішаною алопецією з окремими ознаками дезадаптації(група ризику) — Г2-2 (64 пацієнти) та зі змішаною адаптацією і наявністю розладів адаптації — Г2-3 (29 пацієнтів).Серед пацієнтів з алопецією депресія, якою уражена понад третина пацієнтів (37,9 %),є серйозною проблемою. Поширеність депресії істотно залежить від виду депресії, і при змішаній алопеції є втричі більшою, ніж при метаболічній (47,2 % проти 15,6 %).Окремі симптоми депресії вельми поширені у пацієнтів з алопецією. Найчастішимискаргами є почуття провини, марності, тривоги або страху, когнітивні порушення та розладисну. Усі симптоми депресії значуще частіше виявлялися у пацієнтів зі змішаною алопецією.Поширеність депресивної симптоматики міцно асоційована зі ступенем дезадаптації.У групі пацієнтів з вираженими проявами дезадаптації поширеність окремих симптомівдепресії перевищує 80 %, а клінічно оформлений депресивний розлад наявний у двохтретин (68,6 %) пацієнтів.Перспективи подальших досліджень пов’язані з комплексним вивченням несприятливихзмін у психоемоційній сфері пацієнтів з різними формами алопеції та розробленням індивідуалізованих заходів корекції депресивних, тривожних та інших психопатологічних проявів