Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325
Головна » Архiв номерiв » 2024 » Том 32, випуск 2 (119) » Індивідуально-психологічні характеристики здобувачів вищої медичної освіти з різною стресостійкістю

Індивідуально-психологічні характеристики здобувачів вищої медичної освіти з різною стресостійкістю

Автори

Тип статті

  • Наукова стаття

Рубрика

  • ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ

Ключовi слова

Індекс УДК:
  • 616.8-008.64

Анотація

Вивчено індивідуально-психологічні особливості 181 студента з різним рівнем стресостійкості. Встановлено переважання у здобувачів вищої медичної освіти (ВМО) механізмів регресії (8,77 ± 2,40 балів), проєкції (7,03 ± 2,04 бали) та раціоналізації (6,73 ± 1,89 ба- лів) при меншій напруженості механізмів компенсації (5,45 ± 1,68 балів), заперечення (4,80 ± 1,71 балів) та витіснення (4,80 ± 2,02 бали) і мінімальній виразності механізмів гіперкомпенсації (4,42 ± 1,67 балів) та заміщення (4,38 ± 2,07 балів). Механізм раціоналізації більш напружений у здобувачів з високою стресостійкістю, механізми регресії, проєкції, компенсації та гіперкомпенсації — у здобувачів з помірною стресостійкістю, а витіснен- ня, заміщення та заперечення — у здобувачів зі слабкою стресостійкістю. У обстежених здобувачів виявлено середній рівень резилієнтності: 25,25 ± 10,62 балів, водночас в осіб з високою стресостійкістю показник відповідав вищому за середній рівню: 29,22 ± 6,70 ба- лів, у осіб з помірною стресостійкістю — середньому рівню: 24,31 ± 11,21 балів, а в осіб зі слабкою стресостійкістю — нижчому за середній рівень: 16,28 ± 12,43 балів. Показник резилієнтності пов’язаний зворотним кореляційним зв’язком з показником стресостійкості (rS = –0,352, p = 0,001), що свідчить про пов’язаність вищої стресостійкості з більшою резилієнтністю. Стан життєстійкості у здобувачів ВМО загалом, та у осіб з високою і по- мірною стресостійкістю відповідає високому рівню: 20,10 ± 7,48 балів, 23,59 ± 6,39 балів та 19,37 ± 6,41 балів відповідно, а в осіб зі слабкою стресостійкістю — помірному рівню: 12,03 ± 6,00 балів. Усі компоненти життєстійкості — залученість, контроль та прийняття ризику — найбільш виражені у здобувачів з високою стресостійкістю, а найменш ви- ражені — у здобувачів зі слабкою стресостійкістю. Показник стресостійкості зворотно корелює з життєстійкістю (rS = –0,519, p = 0,000), залученістю (rS = –0,464, p = 0,000), контролем (rS = –0,477, p = 0,000) та прийняттям ризику (rS = –0,461, p = 0,000), що свідчить про пов’язаність вищої стресостійкості з більшою життєстійкістю.

Сторінки

  • 61-65

Рік / Номер журналу

Завантажити PDF

Перелiк використаної лiтератури

  1. Охорона ментального здоров’я та медико-психологічна реабілітація військовослужбовців в умовах гібридної війни: теорія і практика : монографія / В. I. Цимбалюк, В. В. Стеблюк, О. В. Друзь та ін. ; за ред. В. I. Цимбалюка. Київ : ВСВ «Медицина», 2021. 256 с.
  2. Features of the structure of psychopathological consequences in COVID-19 / Maruta N., Fedchenko V., Yavdak I. [et al.] // European Psychiatry. 2022. Vol. 65(S1) P. S483—S484. DOI: https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2022.1229.
  3. Prevalence of stress, anxiety, and symptoms of posttraumatic stress disorder among Ukrainians after the first year of Russian invasion: a nationwide cross-sectional study / Lushchak O., Velykodna M., Bolman S.[et al.] // Lancet Reg Health Eur. 2023. Vol. 36. 100773. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lanepe.2023.100773.
  4. Пилипів Д.Б., Шарга Б.М., Фекета В.П. Психічне здоров’я студентів медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету під час пандемії COVID-19 за даними анонімного опитування // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина». 2020. Т. 62, № 2. С. 88—95. DOI: https://doi.org/10.24144/2415-8127.2020.62.88-95.
  5. Ордатій Н., Ангельська В. Дослідження стану психологічного здоров’я студентів-медиків в умовах воєнного стану // Психосоматична медицина та загальна практика. Т. 9 № 1 (2024). DOI: https://doi.org/10.26766/pmgp.v9i1.496.
  6. Mental health and wellbeing among Egyptian medical students: A cross-sectional study / El-Gabry D. A., Okasha T., Shaker N. [et al.] // Middle East Curr Psychiatry. 2022. Vol. 29(1). P. 25. DOI: https://doi.org/10.1186/s43045-022-00193-1.
  7. Mental health and wellbeing among Moroccan medical students: A descriptive study / Lemtiri Chelieh M., Kadhum M., Lewis T. [et al.] // Rev Psychiatry. 2019. Vol. 31(7—8). P. 608—612. DOI: https://doi.org/10.1080/09540261.2019.1675276.
  8. Depression, anxiety, and stress among final-year medical students / Kumar B., Shah M. A., Kumari R. // Cureus. 2019. Vol. 11(31). P. 113—117. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.4257.
  9. Van der Walt S, Mabaso WS, Davids EL, De Vries PJ. The burden of depression and anxiety among medical students in South Africa: A cross-sectional survey at the University of Cape Town // S Afr Med J. 2019. Vol. 110(1). P. 69—76. DOI: https://doi.org/10.7196/SAMJ.2019.v110i1.14151.
  10. Пшук Н. Г., Белов О. О., Новицький А. В. Психосоціальна дезадаптація та якість життя студентів медичних закладів вищої освіти в умовах воєнного часу // Український вісник психоневрології. 2023. Т. 31, вип. 2 (115). С. 69—74. DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V31-is2-2023-9.
  11. Шульгай А. Г., Федчишин Н. О., Шульгай А. Г. Синдром вигорання студентів-медиків під час війни та чинники, які його визначають // Медична освіта. 2023. № 3. С. 104—111. DOI: https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2023.3.14276.
  12. Білова М. Е. Психологічні особливості осіб з різним рівнем стресостійкості (на прикладі працівників стресогенних професій) : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.01 Загальна психологія, історія психології / «Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». Одеса, 2007. C. 7.
  13. Factors Associated with Anxiety, Depression, and Stress Levels in High School Students / Gedda-Muñoz R., Fuentez Campos Á., Valenzuela Sakuda A. [et al.] // Eur J Investig Health Psychol Educ. 2023. Vol. 13(9). P. 1776-1786. DOI: https://doi.org/10.3390/ ejihpe13090129.
  14. Predko V., Schabus M., Danyliuk I. Psychological characteristics of the relationship between mental health and hardiness of Ukrainians during the war // Front Psychol. 2023. Vol. 14. 1282326. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1282326.
  15. Ассонов Д., Хаустова О. Резилієнс у ветеранів війни з травматичним ураженням головного мозку: огляд та клінічний випадок // Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2020. № 14. С. 58—67. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2020-14-07.
  16. Aburn G., Gott M., Hoare K. What is resilience? An Integrative Review of the empirical literature // Journal of Advanced Nursing. 2016. Vol. 72(5). P. 980—1000. DOI: https://doi.org/10.1111/jan.12888.
  17. Lovibond S. H., Lovibond P. F. Manual for the Depression Anxiety & Stress Scales. (2nd ed.) Sydney: Psychology Foundation of Australia, 1995.
  18. Plutchik R., Kellerman H., Conte H. R. A structural theory of ego defenses and emotions / In: C. E. Izard (Ed.). Emotions in personality and psychopathology. N.Y. Plenum, 1979. P. 229—257.
  19. Connor K. M., Davidson, J. R. T. Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC) // Depression and Anxiety. 2003. Vol. 18(2). P. 76—82. DOI: https://doi.org/10.1002/ da.10113.
  20. Maddi S.R. Hardiness: the courage to grow from stresses // Journal of Positive Psychology. 2006. Vol. 1 (3). P. 160—168. DOI: https://doi.org/10.1080/17439760600619609.

Індексування журналу:

Український Вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал

ДУ «ІНПН імені
П.В. ВОЛОШИНА
НАМН УКРАЇНИ»