Психопатологічні наслідки COVID-19 становлять серйозну клінічну проблему, понад 50 % пацієнтів, які одужали від соматичних проявів COVID-19, скаржаться на постійну втому, занепокоєння, тривогу та депресію, незалежно від тяжкості перенесеної соматичної хвороби. Емоційні розлади посідають одне з  провідних місць у  клінічній структурі постковідного синдрому, а  їх  частота, незважаючи на  досягнення контролю над поширенням хвороби, збільшується.

Мета дослідження: вивчення клініко-психопатологічних особливостей тривожно-депресивних розладів в  структурі постковідного синдрому.

У процесі роботи проведено комплексне клініко-психопатологічне та психодіагностичне обстеження 115  сіб, які в анамнезі перенесли COVID-19, з них 58 жінок та 47  чоловіків, віком 36,0±3,4 роки. У обстежених пацієнтів в структурі психічних розладів переважала тривожно-депресивна симптоматика.

У  клінічній картині тривожно-депресивних розладів у  обстежених хворих, що  в  анамнезі перехворіли на короновірусну хворобу, найчастіше виявляють афект туги та зніжений фон настрою; невмотивовану тривогу; внутрішню напругу із неможливістю розслабитися; почуття небезпеки; почуття втрати ситуаційного контролю; занепокоєння через дрібниці; психомоторну загальмованість; відчуття власної малоцінності; звуження кола інтересів; ідеї самозвинувачення; відчуття провини; підвищену образливість; надмірну чутливість щодо зауважень на свою адресу; астенічну симптоматику; психічну стомлюваність; дратівливість і  нетерплячість; нестриманість афекту; нав’язливі тривожні думки, які  посилюються у  вечірній та/або  нічний час, що  стає перешкодою для  засинання; порушення сну.

Клінічна структура емоційних розладів представлена тривожним (36,7±1,3% обстежених), депресивним (34,5±1,3%), астено-іпохондричним (16,8±1,1%) та дисфорічним (12,0±1,1%) варіантами психопатологічної симптоматики.

Отримані у процесі цієї роботи дані покладені в основу розроблення комплексної персоніфікованої програми корекції тривожних розладів у пацієнтів, які перенесли COVID-19.