Тип статті
Рубрика
Анотація
Мета роботи — вивчення наявності, спектра і вираженості психопатологічної симптоматики для створення надалі персоніфікованих підходів до лікування трихологічних пацієнток з порушеннями психічного здоров’я, асоційованими з алопецією. Обстежено 153 жінки віком від 25 до 45 років з дифузною алопецією: без ознак психічної дезадаптації (ПД) — 45 осіб, з окремими ознаками дезадаптації — 73 особи, та з розладами адаптації відповідно до критеріїв МКХ-10 — 35 осіб. В межах кожної з цих груп виокремлено по дві підгрупи залежно від ґенезу алопеції: метаболічна (45 пацієнток) або змішана (108 пацієнток). Майже половина осіб з дифузною алопецією (47,7 %) мають окремі симптоми психопатологічного спектра, серед решти — кількість психічно здорових осіб та респонденток з розладами адаптації F43.2 є приблизно однаковою (29,4 % і 22,9 %, відповідно). Серед хворих зі змішаною формою алопеції більшість (59,3 %) мають симптоми ПД, а більше чверті (28,8 %) — нозологічно окреслені розлади адаптації, тоді як серед пацієнток з метаболічною формою алопеції більшість (66,7 %) є психічно здоровими, 20,0 % мають ознаки ПД і 13,3 % страждають на розлади адаптації. У осіб з дифузною алопецією спостерігається майже увесь спектр психопатологічної симптоматики, за винятком значущих проявів паранояльності та психотизму. Вираженість решти проявів — соматизації, обсесивно-компульсивних розладів, міжособистісної сенситивності, депресії, тривожності, ворожості, фобічної тривожності — значуще різниться залежно від ґенезу дифузної алопеції, демонструючи більшу виразність у хворих зі змішаною формою алопеції, проти хворих з метаболічною алопецією. Клінічне наповнення і вираженість усього спектра психопатологічної симптоматики значуще відрізняється у пацієнток зі змішаною алопецією (із закономірним збільшенням вираженості усіх досліджуваних психопатологічних проявів одночасно з посиленням важкості ПД), проти хворих з метаболічною її формою. Інтегральні показники тяжкості і кількості психопатологічних симптомів та виразності симптоматичного дистресу також є значуще вищими в осіб зі змішаною алопецією. Виявлені закономірності треба брати до уваги під час створення стратегії персоніфікованої терапії пацієнток з дифузною алопецією.
Сторінки
Рік / Номер журналу
Перелiк використаної лiтератури
1. Маркова М. В., Чемерис М. М. Трихологічна пробле- матика на перетині дерматології і психіатрії: аналіз можли- востей та шляхів розвитку // Психіатрія, неврологія та ме- дична психологія. 2023. Вип. 22. С. 14—20. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2023-22-02.
2. Психодерматологія: медико-психологічні аспекти дії психосоціального стресу в клінічній і естетичній дермато- логічній практиці : колективна монографія за загальною редакцією проф. М. В. Маркової, д. мед. н. І. Р. Мухаровської. Харків: Друкарня «Мадрид», 2019. 277 с.
3. Piraccini B. M., Alessandrini A. Androgenetic alopecia // G Ital Dermatol Venerol. 2014. 149(1). 15—24. PMID: 24566563.
4. Dhami L. Psychology of Hair Loss Patients and Importance of Counseling // Indian J Plast Surg. 2021. 54(4). 411—415. DOI: 10.1055/s-0041-1741037. DOI: 10.1055/s-0041-1741037.
5. Aukerman E. L., Jafferany M. The psychological consequences of androgenetic alopecia: A systematic review // J Cosmet Dermatol. 2023. 22(1). 89—95. DOI: 10.1111/jocd.14983.
6. The psychosocial burden of alopecia areata and androgenetica: a cross-sectional multicentre study among dermatological out-patients in 13 European countries / Titeca G., Goudetsidis L., Francq B. [et al.] // J Eur Acad Dermatol Venereol. 2020. 34(2). 406—411. DOI: 10.1111/jdv.15927.
Науково-практичний медичний журнал
ДУ «ІНПН імені
П.В. ВОЛОШИНА
НАМН УКРАЇНИ»