Мета роботи  — вивчення наявності, спектра і  вираженості психопатологічної симптоматики для створення надалі персоніфікованих підходів до лікування трихологічних пацієнток з  порушеннями психічного здоров’я, асоційованими з  алопецією.

Обстежено 153 жінки віком від  25 до  45 років з  дифузною алопецією: без ознак психічної дезадаптації (ПД)  — 45 осіб, з  окремими ознаками дезадаптації  — 73 особи, та  з  розладами адаптації відповідно до  критеріїв МКХ-10  — 35 осіб. В  межах кожної з  цих груп виокремлено по дві підгрупи залежно від ґенезу алопеції: метаболічна (45 пацієнток) або змішана (108  пацієнток).

Майже половина осіб з  дифузною алопецією (47,7  %) мають окремі симптоми психопатологічного спектра, серед решти  — кількість психічно здорових осіб та  респонденток з  розладами адаптації F43.2 є  приблизно однаковою (29,4  % і  22,9  %, відповідно). Серед хворих зі змішаною формою алопеції більшість (59,3 %) мають симптоми ПД, а більше чверті (28,8 %) — нозологічно окреслені розлади адаптації, тоді як серед пацієнток з метаболічною формою алопеції більшість (66,7 %) є психічно здоровими, 20,0 % мають ознаки ПД і 13,3 % страждають на  розлади адаптації.

У  осіб з  дифузною алопецією спостерігається майже увесь спектр психопатологічної симптоматики, за винятком значущих проявів паранояльності та психотизму. Вираженість решти проявів — соматизації, обсесивно-компульсивних розладів, міжособистісної сенситивності, депресії, тривожності, ворожості, фобічної тривожності  — значуще різниться залежно від ґенезу дифузної алопеції, демонструючи більшу виразність у хворих зі змішаною формою алопеції, проти хворих з метаболічною алопецією. Клінічне наповнення і вираженість усього спектра психопатологічної симптоматики значуще відрізняється у  пацієнток зі  змішаною алопецією (із закономірним збільшенням вираженості усіх досліджуваних психопатологічних проявів одночасно з  посиленням важкості ПД), проти хворих з  метаболічною її  формою.

Інтегральні показники тяжкості і  кількості психопатологічних симптомів та  виразності симптоматичного дистресу також є  значуще вищими в  осіб зі  змішаною алопецією.

Виявлені закономірності треба брати до уваги під час створення стратегії персоніфікованої терапії пацієнток з  дифузною алопецією.