Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325

ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ВМІСТУ ТИТРІВ АНТИТІЛ ДО  ДВОСПІРАЛЬНОЇ ДНК І  ПОШИРЕНОСТІ ГАПЛОТИПІВ АА, АG МІЖ  ХВОРИМИ НА  СПОРАДИЧНУ ТА  СІМЕЙНУ ФОРМИ РОЗСІЯНОГО СКЛЕРОЗУ І  ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИМИ ДІТЬМИ ЗА  ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ (Третя частина)

Тип статті

Рубрика

Індекс УДК:

Анотація

Мета роботи: провести порівняльну оцінку за  допомогою математичного аналізу між рівнем титрів антитіл до двоспіральної (нативної) ДНК (AT dsDNA), поширеністю гаплотипів АА та АG, характером прогнозу та ступенем інвалідизації за шкалою EDSS у хворих із  спорадичною та  сімейною формами розсіяного склерозу і  практично здорових дітей із  обтяженою спадковістю до  цього захворювання.

Методи досліджування: клініко-неврологічні, генетичні, методи математичної статистики (середні значення, довірчий інтервал, пермутаційний тест, метод ANOVA, кореляційний аналіз за  методом Пірсона, стандартні таблиці спряженості).

Обстежено 97  хворих: спорадична форма розсіяного склерозу (РС)  — 55, серед них із  рецидивуючим перебігом (РП)  — 31, прогредієнтними типами перебігу (ПТП)  — 24; сімейна форма РС  — 42, серед них із  РП  — 20, ПТП  — 22) та  22 практично здорових дорослих дітей (від  18 до  36  років) із  обтяженою спадковістю до  РС.

У  хворих на  РС співвідношення нормальних і  підвищених титрів AT  dsDNA, незалежно від  форми захворювання (спорадичної, сімейної), тісно пов’язані з  типами перебігу з переважанням нормальних титрів при РП та підвищених титрів при ПТП. При порівнянні середніх значень титрів AT dsDNA виявлено достовірне переважання підвищених титрів у  хворих на  РС, особливо при сімейній формі, на  відміну від  групи практично здорових дітей. Отримана залежність середніх значень титрів AT  dsDNA від  характеру прогнозу: найменше значення  — при  сприятливому, найбільше  — при  несприятливому прогнозі. При оцінюванні ступеня виразності неврологічного дефіциту, за даними шкали інвалідизації EDSS, не  виявлено залежності між  рівнем AT  dsDNA та  поширеністю гаплотипів АА та  AG при  двох формах РС.

Поширеність гаплотипів АА і  АG не  залежить від  форми РС (спорадичної, сімейної), але тісно пов’язана з типом перебігу із достовірним переважанням частоти зустрічаємості гаплотипу АG у хворих із ПТП РС. У практично здорових дітей поширеність гаплотипу АА переважала над гаплотипом АG (p > 0,05). Під час аналізу середніх значень поширеності гаплотипів АА і  AG у  хворих при  двох формах РС виявлено достовірне переважання гаплотипу АG, на  відміну від  групи здорових дітей, у  яких співвідношення поширеності гаплотипів змінювалося на користь гаплотипу АА. Під час застосування таблиць спряженості достовірні відмінності між поширеністю гаплотипів АА та AG, характером прогнозу та ступенем виразності неврологічного дефіциту (за шкалою EDSS), при двох формах РС не  виявлені. За  даними середніх значень під  час  аналізу взаємовідносин між  вмістом AT dsDNA та поширеністю гаплотипів АА та AG доведено, що більш активне продукування антитіл до  ДНК переважно ініціюється гаплотипом AG при  двох формах РС.

Отже, комплексний математичний аналіз клініко-генетичних досліджень дозволив оцінити складність взаємовідносин між співвідношенням нормальних та підвищених титрів АТ dsDNA, поширеністю та особливостями розподілу гаплотипів АА та AG, ступенем виразності неврологічного дефіциту (за шкалою інвалідизації EDSS), характером прогнозу при спорадичній та сімейній формах РС. Проведені дослідження становлять теоретичний та практичний інтерес та є основою для подальшого уточнення патогенетичних механізмів розвитку демієлінізуючого процесу та  вдосконалення діагностики та  прогнозування при  різних формах та  типах перебігу РС.

Сторінки

Рік / Номер журналу

Перелiк використаної лiтератури

  1. Антитела к ДНК в крови больных рассеянным склерозом / В. Н. Бунева, Н. В. Гармашова, Б. М. Доронин [и др.] // Российский иммунологический журнал. 2007. № 2—4. С. 238— 311. URL: https://naukarus.com/j/rossiyskiy-immunologicheskiy-zhurnal/29.
  2. Vazgiourakis V. M., Zervou M. I. A common SNP in the CD40 region is associated with systemic lupus erythematosus and cor-relates with altered CD40 expression: implications for the patho-genesis // Ann Rheum Dis. 2011. Dec. № 70(12). P. 2184—2190.
  3. Мельников В. Л., Митрофанова Н. Н., Мельников Л. В. Аутоиммунные заболевания : учеб. пособие. Пенза : Изд-во ПГУ, 2015. 68 с. (С. 32—39).
  4. DNA methylation as a mediator of HLA-DRB1*15:01 and a protective variant in multiple sclerosis / Kular, L., Liu, Y., Ruhrmann,  S. [et al.]  / Nat Commun. 2018. Vol.  9, 2397. DOI: https://doi.org/10.1038/s41467-018-04732-5.
  5. Three allele combinations associated with multiple sclerosis / O. O. Favorova, A. V. Favorov, Andreewski T. V. [et al.] // BMC Medi-cal Genetics. 2006. Vol. 7. Р. 63.
    DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2350-7-63.
  6. McElroy J. P., Oksenberg J P. Multiple sclerosis genetics // Curr Top  Microbiol Immunol. 2008. No.  318. Р.  45—72. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-540-73677-6_3.
  7. Влияние генетических факторов на фенотипическую экспрессию рассеянного склероза / Д. С. Коробко, Н. А. Малкова, Булатова Е. В. [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 2013. Т. 113, № 2. С. 10—16.
  8. Современные представления о природе генетических факторов в развитии рассеянного склероза / [А. А. Хамидулла, Г. Б. Кабдрахманова, А. П. Утепкалиева, М. Б. Алиева] // Медицинский журнал Западного Казахстана. 2018. № 57 (1). С. 37—41.
  9. Вклад генов главного комплекса гистосовместимости класса II в  предрасположенность к  аутоиммунным заболеваниям  / М.  Ю.  Захарова, Т.  А.  Белянина, А.  В.  Соколов [и  др.]  // Acta Naturae. 2019. Т.  11. №  4 (43). С.  4—19. DOI: https://doi.org/10.32607/20758251-2019-11-4-4-12.
  10. Характер прогноза в зависимости от уровня цитокинов и распространенности гаплотипов АА и AG у больных со спорадической и семейной формами рассеянного склероза / [Н. П. Волошина, Т. В. Негреба, Т. И. Коляда, Т. Н. Погуляева] // Український вісник психоневрології. 2020. Т. 28, вип.  2  (103). С.  11—15. DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V28-is2-2020-2.
  11. Atramentova, L., & Ehyakonandeh, H. Molecular ge-netic data in terms of associative and population genetics // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія». 2021. №  36. С.  35—40. DOI: https://doi.org/10.26565/2075-5457-2021-36-4.
  12. Balcerac A., Louapre C. Genetics and familial distribution of multiple sclerosis: A review // Review Rev Neurol (Paris). 2022 Jun. No. 178 (6). Р. 512—520. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neurol.2021.11.009.
  13. Зайцев В. М., Лифляндский В. Г., Маринкин В. И. Прикладная медицинская статистика. СПб. : Фолиант, 2003. 428 с. 14. Кобзарь А. И. Прикладная математическая статистика. М. : Физматлит, 2006. 816 c.
  14. Кобзарь А. И. Прикладная математическая статистика. М. : Физматлит, 2006. 816 c.