Тип статті
Рубрика
Анотація
Мета дослідження: на підставі комплексного клініко-психопатологічного, клініко-анамнестичного та психометричного досліджень пацієнтів із вперше діагностованими психічними розладами, що перенесли коронавірусну хворобу COVID-19 та зазнали впливу стресорів пандемії SARS-CoV-2, визначити клініко-анамнестичні кореляти розвитку різних варіантів психічної патології.
Для реалізації поставленої мети дослідження обстежені 97 пацієнтів із вперше встановленими психічними розладами, що перенесли COVID-19 та зазнали впливу стресорів пандемії SARSCoV-2 —основна група. Діагноз встановлений відповідно до критеріїв МКХ-10 (F32.0—32.2 — 34 пацієнти, F40—45 — 32 пацієнти, F06.3—06.6 — 31 пацієнт). До групи порівняння увійшли 58 осіб без психічних розладів, які перенесли COVID-19 та зазнали впливу стресорів пандемії SARS-CoV-2.
Визначені клініко-анамнестичні особливості у пацієнтів з вперше встановленими психічними розладами, що перенесли COVID-19 та зазнали впливу стресорів пандемії SARS-CoV-2, які відображають характерні нозологічні відмінності. Встановлено, що лікування COVID-19 в умовах стаціонару (r = 0,553), ступінь ураження легень за даними комп’ютерної томографії КТ-2 (r = 0,549), депресивний (r = 0,651) та астенічний (r = 0,568) синдроми асоційовані з депресивними епізодами; одиничний випадок захворювання на COVID-19 (r = 0,640), вплив на початкові психопатологічні прояви таких стресорів пандемії SARS-COV-2: потенційно загрозлива для життя ситуація з невизначеною тривалістю (r = 0,575) та невизначеність, пов’язана з впливом пандемії на сімейний/особистий соціально-економічний стан (r = 0,556), тривожно-фобічний (r = 0,640) та соматовегетативний (r = 0,566) синдроми, пов’язані з формуванням невротичних, пов’язаних зі стресом та соматоформних розладів; два випадки захворювання на COVID-19 в анамнезі (r = 0,549), соматичні ускладнення після COVID-19 (r = 0,573), початкові психопатологічні прояви у вигляді когнітивних порушень (r = 0,531) та порушень сну (r = 0,528) характеризують психічні розлади органічного ґенезу.
Отримані результати свідчать про поєднаний механізм впливу патопластичних та психогенних чинників коронавірусної хвороби COVID-19 і стресорів пандемії SARS-CoV-2 та гетерогенність психічної патології в контексті цього впливу з певними діагностичними та феноменологічними закономірностями.
Сторінки
Рік / Номер журналу
Перелiк використаної лiтератури
Науково-практичний медичний журнал
ДУ «ІНПН імені
П.В. ВОЛОШИНА
НАМН УКРАЇНИ»