У дослідженні взяли участь 612 здобувачів вищої освіти закладів ІІІ та IV рівнів акредитації м. Львова (середній вік 20,31 ± 2,99 років), з них: 351 чоловік та 261 жінка. Усі респонденти самостійно заповнювали два опитувальники: опитувальник Порівняльного індексу почуття неповноцінності (для визначення наявності чи відсутності феномена власної неповноцінності) та 10-пунктовий опитувальник рис особистості (для визначення та вимірювання глибинних психологічних рис).

Метою роботи було досліджування рис особистості залежно від феномена власної неповноцінності.

У результаті проведеного дослідження встановлено, що у групі осіб з індексом надцінності феномена власної неповноцінності були найнижчі середні бали чотирьох рис особистості: екстраверсії, дружелюбності, добросовісності та емоційної стабільності (p < 0,05 проти осіб без феномена зміненої самооцінки).

Середні значення щодо відкритості новому досвіду достовірно не відрізнялись між аналізованими групами, а найбільше значення виявлено в групі осіб з індексом надцінності феномена власної неповноцінності.

Отримані унікальні результати, що важливі для практичного застосування, зокрема, для розроблення ефективних стратегій психотерапії та психологічної підтримки людей, які стикаються з феноменом власної неповноцінності, залежно від змінених рис особистості.