Метою цієї роботи була оцінка ефективності програми поетапної психокорекції для  доглядальників за  пацієнтами з  деменцією шляхом вивчення динаміки клініко-психопатологічних проявів та  рівня соціального функціонування.

За допомогою соціодемографічного, клініко-психопатологічного, психодіагностичного та статистичного методів обстеження на базі КЗ «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» обстежено 104 доглядальники (100 жінок, 4 чоловіки) та  104  пацієнти з  деменцією.

Критеріями включення щодо доглядальника були: підписана інформована згода, вік  доглядальників від  25  років і  старше, догляд за  одним пацієнтом з  деменцією та  перебування з  ним не  менш ніж п’ять разів на  тиждень, мінімум чотири години на  добу.

За сучасними клінічними трактуваннями, деменція є клінічним синдромом, зазвичай хронічним або  схильним до  прогресування, що  характеризується комплексом проявів у  вигляді порушень пам’яті, уваги, мислення, гнозису, праксису, мовлення, психіки, поведінки, соціального функціонування і  вираженого зниження якості життя

Брак сформованих просоціальних мереж та  соціальної підтримки, як  з  боку родини, так і  з  боку друзів, робить доглядальників більш вразливими до  дії стресових чинників. Отримані дані були покладені нами в основу під час розроблення програми комплексної поетапної психокорекції. В ситуації погіршання стану пацієнта підвищується навантаження і на доглядальника. Факт дезадаптації хворих на деменцію є досить актуальним питанням, тому що це захворювання не тільки знижує якість життя пацієнтів, а й призводить до великих нематеріальних та матеріальних витрат внаслідок потреби тривалого і постійного догляду за  хворим родичем з  тяжким чи  середнім перебігом деменції.