Мета дослідження — вивчити психологічні механізми розвитку психічних розладів у осіб, які перенесли COVID-19.

Обстежено 97 пацієнтів з вперше встановленими психічними розладами (основна група), та 58 осіб без психічних розладів (група порівняння), які перенесли COVID-19 та зазнали впливу стресорів пандемії SARS-CoV-2.

На ґрунті аналізу психологічних аспектів в осіб з первинними психічними розладами, що виникли внаслідок коронавірусної хвороби COVID-19 та стресорів пандемії SARS-CoV-2, виявлені певні особливості: доведено, що в ґенезі психічних розладів істотну роль відіграють чинники психічної травматизації; встановлено, що в основній групі обстежених спостерігалось вірогідне зниження рівня особистісного адаптивного потенціалу ((1,63 ± 0,21) стенів) у зіставленні з групою порівняння ((4,07 ± 0,48) стенів, p = 0,0025); особливості психоемоційного стану свідчать про наявність емоційних порушень: нестачу мотивації до професійної діяльності, низьку толерантність до несприятливих чинників праці, високий рівень тривожності, іпохондричну фіксацію, погіршання сну, зниження апетиту; структура копінг-стратегій у пацієнтів з депресивними епізодами характеризувалась переважанням копінг-стратегій, орієнтованих на емоції (76,47 %, p < 0,029); у пацієнтів з невротичними, пов’язаними зі стресом та соматоформними розладами переважали копінг-стратегії, орієнтовані на уникнення та емоції (53,12 %, p < 0,016 та 53,13 % відповідно); пацієнтам з психічними розладами органічного ґенезу властиві переважання копінг-стратегій, орієнтованих на розв’язання завдань (56,06 %, p < 0,035), «уникнення» (54,84 %) та соціальне відволікання (45,16 %, p < 0,006); загальний інтегративний показник якості життя у обстежених пацієнтів був низький (47,59 ± 11,09). Отримані дані дають змогу підвищити ефективність діагностики, профілактики та терапії психічних розладів, на формування, перебіг та клінічну картину яких вплинула коронавірусна хвороба COVID-19.