Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325
Головна » Архiв номерiв » 2023 » Том 31, випуск 1 (114) » КОМПЛЕКСНА МОДЕЛЬ МАТЕРИНСЬКО-ДИТЯЧОЇ ВЗАЄМОДІЇ В РОДИНАХ ЖІНОК, ХВОРИХ НА ПАРАНОЇДНУ ШИЗОФРЕНІЮ: ЧИННИКИ ПРЕДИКЦІЇ, ПРЕВЕНЦІЇ ТА ПРОГНОЗУ ЇЇ ДЕФОРМАЦІЇ

КОМПЛЕКСНА МОДЕЛЬ МАТЕРИНСЬКО-ДИТЯЧОЇ ВЗАЄМОДІЇ В РОДИНАХ ЖІНОК, ХВОРИХ НА ПАРАНОЇДНУ ШИЗОФРЕНІЮ: ЧИННИКИ ПРЕДИКЦІЇ, ПРЕВЕНЦІЇ ТА ПРОГНОЗУ ЇЇ ДЕФОРМАЦІЇ

Автори

Тип статті

  • Наукова стаття

Рубрика

  • ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ НЕВРОЛОГІЧНИХ, ПСИХІЧНИХ ТА НАРКОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ

Ключовi слова

Індекс УДК:
  • 616.895.87-055.52:616-056.2./76

Анотація

З метою розробки комплексної моделі материнсько-дитячої взаємодії (МДВ) в родинах жінок, хворих на параноїдну шизофренію (ПШ), обстежено 100 сімей хворих та 50 сімей психічно здорових жінок (жінка, чоловік, дитина).

За допомогою ідентифікації та аналізу чинників предикції і превенції деформації МДВ визначені варіанти прогнозу за  кожним чинником.

Виявлені суттєві порушення МДВ та  сімейного функціонування у  родинах, де  мати хворіє на ПШ. Виокремлено сім основних груп чинників (кластерів), що визначають актуальний стан МДВ: 1) клініко-психопатологічний статус жінки; 2) психоемоційний статус чоловіка; 3) психосоціальне функціонування жінки і чоловіка; 4) психологічний стан дитини; 5) дитячо-батьківські стосунки; 6) подружні взаємини; 7) сімейне функціонування. Серед кожної групи виокремлено чинники предикції та превенції деформації МДВ. Також обчислені кількісні показники, що становлять зміст кожного кластера, за якими можна визначити прогноз МДВ в кожній конкретній сім’ї та ситуації.

Виявлені закономірності надали змогу обґрунтувати та розробити комплексну систему психокорекції порушень МДВ в родинах, де  мати хворіє на  ПШ.

Сторінки

  • 54-59

Рік / Номер журналу

Завантажити PDF

Перелiк використаної лiтератури

  1. Al Saif F. Shared Psychotic Disorder / Al Saif F, Al Khalili Y. // In: StatPearls. StatPearls Publishing, Treasure Island (FL); 2022. PMID: 31095356.
  2. Psychosocial roots of paranoid ideation: The role of childhood experiences, social comparison, submission, and shame / Carvalho C. , da  Motta C., Pinto-Gouveia J., Peixoto  E.]  // Clin Psychol Psychother. 2018 Sep; 25(5): 650—661. DOI: https://doi.org/10.1002/cpp.2195.
  3. Delusions related to infant and their association with mother-infant interactions in  postpartum psychotic disorders  / [Chandra    S., Bhargavaraman R.  P., Raghunandan V.  N., Shaligram  D.]  // Arch Womens Ment Health. 2006 Sep; 9(5): 285—288. DOI: https://doi.org/10.1007/s00737-006-0147-7.
  4. Gandhi S. Family Caregivers’ Perspective on Factors Affecting Recovery from Schizophrenia / S. Gandhi, D. Jones // East Asian Arch Psychiatry. 2020 Dec; 30(4): 113—119. DOI: https://doi.org/10.12809/eaap1941.
  5. Oyelade O. O. Expectations and experiences of family members regarding the rehabilitation of relatives with schizophrenia in South West Nigeria  / O.    Oyelade, N.  G.  Nkosi-Mafutha  // Health Soc Care Community. 2022 Sep; 30(5): e1875-e1884. DOI: https://doi.org/10.1111/hsc.13617.
  6. Hsiao C. Y. Factors associated with family functioning among people with a diagnosis of  schizophrenia and primary family caregivers / C. Y. Hsiao, H. L. Lu, Y. F. Tsai // J Psychiatr Ment Health Nurs. 2020 Oct; 27(5): 572—583. DOI: https://doi.org/10.1111/jpm.12608.
  7. Interaction of genetic vulnerability to  schizophrenia and family functioning in  adopted-away offspring of  mothers with schizophrenia  / Myllyaho T., Siira V., Wahlberg    E. [et  al.]  // Psychiatry Res. 2019 Aug; 278: 205—212. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2019.06.017.
  8. McFarlane W. R. Family Interventions for Schizophrenia and the Psychoses: A Review  // Fam  2016 Sep; 55(3): 460—482. DOI: https://doi.org/10.1111/famp.12235.
  9. Family interventions for relapse prevention in schizophrenia: a systematic review and network meta-analysis  / Rodolico  , Bighelli I., Avanzato C. [et al.] // Lancet Psychiatry. 2022 Mar; (3): 211—221. DOI: https://doi.org/10.1016/S2215-0366(21)00437-5.
  10. Quality of life in family caregivers of schizophrenia patients in Spain: caregiver characteristics, caregiving burden, family functioning, and social and professional support / Ribé    M., Salamero M., Pérez-Testor C. [et al.] // Int J Psychiatry Clin Pract. 2018 Mar; 22(1): 25—33. DOI: https://doi.org/10.1080/13651501.2017.1360500.
  11. Schizophrenia: Impact on Family Dynamics / CaqueoUrízar A., Rus-Calafell M., Craig T. K. [et al.] // Curr Psychiatry Rep. 2017 Jan; 19(1): 2. DOI: https://doi.org/10.1007/s11920-017-0756-z.
  12. Galletly C. A. Effective family interventions for people with schizophrenia // Lancet Psychiatry. 2022 Mar; 9(3): 185—187. DOI: https://doi.org/10.1016/S2215-0366(21)00502-2.
  13. Development of a family resiliency model to care of patients with schizophrenia / Fitryasari R., Nursalam , Yusuf A. [et al.]  // Scand J Caring Sci. 2021 Jun; 35(2): 642—649. DOI: https://doi.org/10.1111/scs.12886.
  14. Шкода К. В. Невротизація та патологічна тривога як прояви дезадаптації дружин і матерів хворих на параноїдну шизофренію з тривалими термінами захворювання // Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2016. Т. 3, № 2 (6). С. 48—56. вилучено із: https://periodicals.karazin.ua/pnmp/article/view/8328.
  15. Шкода К. В. Особливості особистісної та  соціальнопсихологічної дезадаптації дружин і матерів хворих на параноїдну шизофренію з тривалими термінами захворювання // Український вісник психоневрології. 2016. вип. 4 (89). С. 96—101.
  16. Шкода К. В. Агресивність і  ставлення до  психічного захворювання родича як складові психологічної дезадаптації дружин і матерів хворих на параноїдну шизофренію з тривалими термінами захворювання // American Scientific Journal. 2016. № 8 (8). С. 30—35.

Індексування журналу:

Український Вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал

ДУ «ІНПН імені
П.В. ВОЛОШИНА
НАМН УКРАЇНИ»