Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325

МЕЖІ ПРОБЛЕМНОГО ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ З  ПОГЛЯДУ ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИХ РЕСПОНДЕНТІВ І  ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЦИХ МЕЖ

Тип статті

Рубрика

Індекс УДК:

Анотація

Первинна мета роботи — визначення меж проблемного вживання алкоголю з погляду практично здорових респондентів, а вторинна мета — визначення епідеміологічного значення цих меж.
В чотирьох регіонах України (Харківська, Луганська та Запорізька області, а також місто Київ) протягом 2018—2021 років обстежено 1742 особи, які належали до чотирьох груп порівняння: хворі на алкогольну залежність (АЗ) (393 особи); здорові родичі хворих на АЗ (274 особи); представники загальної популяції порівняного з представниками перших двох груп віку (334 особи) і студенти 3, 4 курсів медичних вишів (741 особа).
Основними інструментами дослідження були опитувальник міжнародного дослідницького консорціуму GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others), а також шкала для оцінки депресії Hamilton (HDRS) і тест для оцінки розладів внаслідок вживання алкоголю (AUDIT). Отримані дані обробляли методами математичної статистики (дисперсійний та кореляційний аналіз) на комп’ютері за допомогою обчислювальних таблиць Excel 2016 (з пакетом «Аналіз даних»).
Встановлено, що, з погляду обстежених респондентів, межею між практично здоровими особами і питущими є доза 3 000 грамів абсолютного алкоголю на рік, а межею між питущими і хворими на АЗ — 15 000 грамів абсолютного алкоголю на рік. Показано, що в групі обстежених здорових респондентів були 19,04 % осіб з алкогольними проблемами різного ступеня важкості, серед них 16,06 % питущих (осіб з ризикованим або небезпечним рівнями вживання алкоголю) і 2,98 % хворих на АЗ. Екстраполяція частки осіб з алкогольними проблемами різного ступеня важкості (19,04 %) серед обстежених респондентів на все довоєнне населення України (близько 42 млн осіб) дає підстави стверджувати, що загальна кількість таких людей в нашій країни може становити близько восьми мільйонів осіб.

Перелiк використаної лiтератури

  1. Surveying the range and magnitude of  alcohol’s harm to others in Australia / Laslett A-M., Room R, Ferris J. [et al.] // Addiction. 2011. 106  (9), 1603—11. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1360-0443.2011.03445.x.
  2. Connor J. Alcohol-related harm to others in New Zealand: evidence of  the burden and gaps in  knowledge  / Connor  J., Casswell S. // The New Zealand Medical Journal. 2012. 125 (1360), 11—27. PMID: 22932651.
  3. Dussaillant F. Alcohol’s harm to  others’ well-being and health: a comparison between Chile and Australia / Dussaillant F., Fernandez M. // Alcohol and Alcoholism. 2015, 50 (3), 346—51.DOI: https://doi.org/10.1093/alcalc/agv002.
  4. Temporal Patterns of Alcohol Consumption and AlcoholRelated Road Accidents in Young Swiss Men: Seasonal, Weekday and Public Holiday Effects  / Foster S.; Gmel, G.; Estévez,  N.; [et al.] // Alcohol and Alcoholism. 2015. 50 (5), 565—72. DOI: https://doi.org/10.1093/alcalc/agv037.
  5. Ferris J. Alcohol-related serious road traffic injuries between 2000 and 2010: A  new perspective to  deal with administrative data in  Australia  / J. Ferris, J. Killian, B.  Lloyd  // The International Journal of Drug Policy. 2017, 43, 104—112. DOI: https://doi.org/10.1016/j.drugpo.2017.02.015.
  6. Alcohol and drugs use among drivers injured in  road accidents in Campania (Italy): A 8-years retrospective analysis / Carfora  A, Campobasso CP, Cassandro P. [et  al.]  // Forensic Science International. 2018, 288, 291—296.
  7. The  Dynamics of  Partner Violence and Alcohol Use in  Couples: Research Methods  / Burge S.  K., Katerndahl DA, Becho J. [et al.] // Violence and Victims. 2019, 34 (1), 136—156. DOI: https://doi.org/10.1891/0886-6708.34.1.136.
  8. Alcohol Use  and Intimate Partner Violence Among Community College Women: An  Exploration of  Protective Factors / [Gomez J., Orchowski L., Pearlman D. N., Zlotnick C.] // Violence and Gender. 2019, 6  (3), 187—195. DOI: https://doi.org/10.1089/vio.2018.0023.
  9. Nutt D. J. Drug harms in the UK: a multicriteria decision analysis / D.  J. Nutt, L. A. King, L. D. Phillips; Independent Scientific Committee on  Drugs  // Lancet. 2010, 376  (9752), 1558—65. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(10)61462-6.
  10. WHO, 2010. Global strategy to  reduce the harmful use of alcohol 2010. 31 May 2010. URI: https://www.who.int/publications/i/item/9789241599931.
  11. Wilsnack, S.  C. The  GENAHTO Project (Gender and Alcohol’s Harm to Others): Design and methods for a multinational study of alcohol’s harm to persons other than the drinker / S. C. Wilsnac, T. K. Greenfield, K. Bloomfield // The International Journal of  Alcohol and Drug Research. 2018, 7  (2), 37—47. DOI: https://doi.org/10.7895/ijadr.253.
  12. Питущі особи в мікросоціальному оточенні мешканців України. Вікові та  ґендерні особливості / Лінський І.  В., Кузьмінов  В.  Н., Мінко  О.  І. [та  ін.]  // Український вісник психоневрології. 2021. Т.  29, вип.  1  (106). С.  4—11. DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V29-is1-2021-1.
  13. Прояви несприятливого впливу питущих на дорослих в мікросоціальному оточенні / Лінський І. В., Кузьмінов В. Н., Мінко О. І. [та ін.] // Український вісник психоневрології. 2021. Т. 29, вип. 2 (107). С. 5—13. DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V29-is2-2021-1.
  14. Особливості несприятливого впливу питущих на дітей в мікросоціальному оточенні / Лінський І. В., Кузьмінов В. Н., Мінко О. І. [та ін.] // Український вісник психоневрології. 2021. Т. 29, вип. 3 (108). С. 5—11. DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V29-is3-2021-1.
  15. Вплив питущих на афективний статус представників їхнього мікросоціального оточення  / Лінський І.  В., Кузьмінов  В.  Н., Мінко  О.  І. [та  ін.]  // Український вісник психоневрології. 2021. Т.  29, вип.  4  (109). С.  8—18. DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V29-is4-2021-1.
  16. Вплив питущих на  алкогольний статус представників їхнього мікросоціального оточення  / Лінський І.  В. Кузьмінов  В.  Н., Мінко  О.  І. [та  ін.]  // Український вісник психоневрології. 2022. Т.  30, вип.  1  (110). С.  5—15. DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V30-is1-2022-1.
  17. Вплив питущих на  алкогольний статус представників їхнього мікросоціального оточення/ Лінський  І.  В. Хаустов М. М., Кузьмінов В. Н. [та ін.] // Український вісник психоневрології. 2022. Т. 30, вип. 2 (111). С. 4—17. DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V30-is2-2022-1.
  18. Hamilton M. A rating scale for depression // The Journal of Neurology, Neurosurgery, and Psychiatry. 1960, 23 (1), 56—62. DOI: https://doi.org/10.1136/jnnp.23.1.56.
  19. Development of the Alcohol Use Disorders Identification Test (AUDIT): WHO Collaborative Project on  Early Detection of Persons with Harmful Alcohol Consumption–II / Saunders, J. B., Aasland O. G., Babor T. F. [et al.]. // Addiction. 1993, 88, 791—804. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1360-0443.1993.tb02093.x.
  20. Гублер Е. В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов / Е. В. Гублер. Москва : Медицина, 1978. 294 с.
  21. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. Киев : Моріон, 2000. 320 с.