На  базі огляду літератури розглянуто сучасні проблеми нейрохірургічного лікування осіб з черепно-мозковими травмами (ЧМТ), що виникають у тому числі під час бойових дій, більшу частину з яких становлять пацієнти зі струсом головного мозку та забоями головного мозку легкого ступеня, тобто легкою ЧМТ. Показано, що  хворі з  легкою ЧМТ потребують особливої уваги через недооцінку їхнього стану та неадекватність лікування та реабілітації в  гострому періоді, що  істотно погіршує прогноз віддаленого періоду. Проведено аналіз сучасних уявлень про патоґенез формування клінічних, імунологічних та нейроендокринних порушень, співвідношення осередкових органічних та  нейродинамічних розладів у  різні терміни віддаленого періоду легкої ЧМТ, що  дасть змогу виробити ефективні алгоритми діагностичного обстеження, лікарського спостереження таких пацієнтів для  покращення результатів лікування та  профілактики соціальної та  побутової дезадаптації.