Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325
Головна » Архiв номерiв » 2022 » Том 30, випуск 4 (113) » ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ТА ЗАГАЛЬНОРЕАБІЛІТАЦІЙНЕ ЗНАЧЕННЯ ФЕНОМЕНА ПАРАДОКСАЛЬНОЇ КІНЕЗІЇ ПРИ ХВОРОБІ ПАРКІНСОНА

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ТА ЗАГАЛЬНОРЕАБІЛІТАЦІЙНЕ ЗНАЧЕННЯ ФЕНОМЕНА ПАРАДОКСАЛЬНОЇ КІНЕЗІЇ ПРИ ХВОРОБІ ПАРКІНСОНА

Автори

Тип статті

  • Наукова стаття

Рубрика

  • МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ

Ключовi слова

Індекс УДК:
  • 616.858-008.6-036.66:616.009.2

Анотація

Мета дослідження: виявлення чинників, що сприяють виникненню парадоксальних кінезій (ПК) при хворобі Паркінсона (ХП), оцінка їх частоти і клінічних проявів (за даними результатів інтерв’ю).

Всі пацієнти, у яких брали інтерв’ю, були поділені на  дві групи. Перша група (45  осіб)  — хворі без симптомів деменції, друга група (18  осіб)  — хворі з симптомами деменції. Оцінка за шкалою MMSE проведена не більше, ніж за три  місяці до цього опитування щодо оцінки частоти виникнення феномена ПК (до введення карантинних обмежень).

Пацієнти з ХП спочатку практично не мають уявлень про феномен ПК, але при інформуванні (індивідуальному та груповому) у групі пацієнтів без клінічно значущого когнітивного зниження розуміння суті та можливостей застосування ПК збільшується з 6,7 % до 88,9 % респондентів. Пацієнти з ХП, які когнітивно збережені, відзначають прояви ПК у вигляді спонтанної можливості швидше і спритно виконувати рухи в 82,2  % спостережень, водночас вітальні рухи контролю постави, ходьби, рівноваги спостерігаються у  93,3  % пацієнтів, виконання складних актів  — у  51,1  %  спостережень.

Факторами, що сприяють прояву ПК, часто (у понад 50,0 % випадків) у групі пацієнтів без значущого когнітивного зниження є — ритм, лічення, підказки (84,4 %), прослуховування музики (93,3  %), навколишнє середовище (64,4% респондентів), сильні емоції (93,3  %); спілкування із певними людьми (88,9 %); якість сну (80,0 %); менш частими, але практично застосовуваними є  внутрішній наказ та  свідомий контроль (48,9  %) та візуалізація рухового акту (40,0 %).

Реалізацію феномена ПК за допомогою факторів, що її виявляють, можна використовувати під  час  проведення занять з рухової реабілітації, але потрібним є збережений когнітивний потенціал хворих. Реабілітаційний потенціал хворих на ХП визначений як середнього або  низького рівня. Такого рівня реабілітаційного потенціалу загалом достатньо для втілення розроблених індивідуальних програм реабілітації.

Сторінки

  • 4-11

Рік / Номер журналу

Завантажити PDF

Перелiк використаної лiтератури

  1. Карабань І. М. Агоністи дофамінових рецепторів у комплексній патогенетичній терапії хвороби Паркінсона / І. М. Карабань, Н. В. Карасевич // Міжнародний неврологічний журнал. 2017. № 5. С. 52—58. URI: http://www.mif-ua.com/archive/article/45070.
  2. Пономарьов В. В.  Діагностика хвороби Паркінсона на ранніх стадіях захворювання / В. В. Пономарьов, Е. В. Мазуренко // Медичні новини. 2012. № 1. С. 13—16.
  3. Богданова И. В.  Стан метаболічних і  регуляторних процесів у  хворих на  хворобу Паркінсона в  залежності від ступеня тяжкості та схеми лікування // Український вісник психоневрології. 2012. Т. 29, вип. 2 (71). С. 5—8.
  4. Слободин Т. Н. Современные представления о патогенезе болезни Паркинсона // НейроNEWS. 2011. № 7 (34). С. 24—27.
  5. Волошина Н. П. Постава і патологічні пози у хворих з хворобою Паркінсона (діагностика, клінічна інтерпретація) / Н. П. Волошина, С. В. Федосєєв І. В. Богданова // I International Scientific and Theoretical Conference “Interdisciplinary Research: Scientific Horizons and Perspectives”. Vilnius, Republic of Lithuania — 12 March 2021. Vol. 3. P. 74—79.
  6. Enfermedad de Parkinson avanzada. Características clínicas y tratamiento (parte I) [Advanced Parkinson’s disease: Clinical characteristics and treatment (part 1)] / Kulisevsky J., Luquin M. R., Arbelo J. M. [et al.] // Neurologia. 2013 October. Vol.  28, Issue 8. P.  503—521. Spanish. DOI: https://doi.org/10.1016/j.nrl.2013.05.001.
  7. “Paradoxical Kinesis” is not a  Hallmark of  Parkinson’s disease but a general property of the motor system / Benedicte Ballanger, Stéphane Thobois, Pierre Baraduc, Robert Turner, Emmanuel Broussolle [et al.] // Movement Disorders, Wiley. 2006. No. 21 (9). Р. 1490—1495. DOI: https://doi.org/10.1002/mds.20987.
  8. Козак В. В.  Парадоксальные кинезии при  болезни Паркинсона: теории возникновения и их практическое применение / В. В. Козак, Л. Ротару // Журнал неврологии и психиатрии. 2016. № 2. С. 109—115. DOI: https://doi.org/10.17116/jnevro201611621109-115.
  9. Glickstein M. Paradoxical movement in Parkinson’s disease / M. Glickstein, J. Stein // TINS. 1991. No. 14. Р. 480—482.
  10. Schlesinger I. Paradoxical kinesia at war / I. Schlesinger, I. Erikh, D. Yarnitsky // Mov Disord. 2007. No. 22 (16). Р. 2394— 2397. DOI: https://doi.org/10.1002/mds.21739.
  11. Hammond T. C. New developments: falls, drooling & exercise in Parkinson’s Disease // The Parkinson’s Source. Issue 40. APDA Magazine. 2010.
  12. Protracted benefit from paradoxical kinesia in typical and atypical parkinsonism’s / L. Bonanni, A. Thomas, F. Anzellotti [et al.] // Neurol Sci. 2010. No. 31 (6). Р. 751—756. DOI: https://doi.org/10.1007/s10072-010-0403-5.
  13. Sacks Awakenings. New York : Duckworth  &  Co., 1973. 408 р.
  14. Рассказова Е. И. Применение скрининговых шкал в нейропсихологической реабилитации: возможности, требования и ограничения / Е. И. Рассказова, М. С. Ковязина, Н. А. Варако // Вестник ЮУрГУ. Серия «Психология». 2016. Т. 9, № 3. С. 5—15. DOI: https://doi.org/10.14529/psy160301.
  15. Folstein F. “Mini-mental state”. A  practical method for grading the cognitive state of patients for the clinician / M. F. Folstein, S. E. Folstein, P. R. McHugh // J Psychiatr Res. 1975 Nov. No.  12  (3). Р.  189—198. DOI: https://doi.org/10.1016/0022-3956(75)90026-6.
  16. Mitchell A. J. The Mini-Mental State Examination (MMSE): an update on its diagnostic validity for cognitive disorders // In: A. J. Lerner (Ed.) Cognitive screening instruments. A practical approach. London: Springer, 2013. P. 15—46. https://neurosys.ru/diagnostika/osmotr/ocenka-narusheniya-kognitivnihfunkciy/test-mmse.
  17. Боженова Н. А. Использование метода визуализации при подготовке студентов-спортсменов / Н. А. Боженова, А. А. Джумагалиева, О. А. Заикина // Международный студенческий научный вестник. 2018. № 5. URL: https://eduherald.ru/ru/article/view?id=1880.
  18. Koyama S. Duration of mentally simulated movement before and after a golf shot / S. Koyama, K. Tsuruhara, Y. Yamamoto // Percept Mot Skills. 2009 Feb. No. 108 (1). Р. 327—338. DOI: https://doi.org/10.2466/PMS.108.1.327—338.
  19. Porretta D. L. Imagery and physical practice in the acquisition of gross motor timing of coincidence by adolescents with mild mental retardation / D. L. Porretta, P. R. Surburg // Percept Mot Skills. 1995 Jun. No. 80 (3 Pt 2). Р. 1171—83. DOI: https://doi.org/10.2466/pms.1995.80.3c.1171.
  20. Brain activation during execution and motor imagery of novel and skilled sequential hand movements / [G. Michael Lacourse, L. R. Elizabeth Orr, C. Steven Cramer, Michael J. Cohen] // Neuroimage. 2005 Sep. No. 27 (3). Р. 505—519. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neuroimage.2005.04.025.
  21. The Effect of Group Music Therapy on Mood, Speech, and Singing in Individuals with Parkinson’s Disease — A Feasibility Study / C. Elefant, F. A. Baker, M. Lotan [et al.] // J Music Ther. 2012. No. 49 (3). Р. 278—302. DOI: https://doi.org/10.1093/jmt/49.3.278.
  22. Walking on music / [F. Styns, L. Van Noorden, D. Moelants, M. Leman] // Human movement science. 2007. No.  26  (5). Р. 769—785. DOI: https://doi.org/10.1016/j.humov.2007.07.007.

Індексування журналу:

Український Вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал

ДУ «ІНПН імені
П.В. ВОЛОШИНА
НАМН УКРАЇНИ»