Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325

КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНА ТА ІМУНОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗДОРОВИХ ДІТЕЙ, НАРОДЖЕНИХ ВІД ХВОРИХ НА РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ

Тип статті

Рубрика

Індекс УДК:

Анотація

Мета роботи: виявити достовірні маркери-предиктори, які попереджують розвитку спадкової схильності до  розсіяного склерозу (РС) на  основі вивчення анамнестичних, клінічних, імуногенетичних та  нейровізуалізаційних особливостей у  практично здорових дорослих дітей, народжених від  батьків, хворих на  спорадичну форму цього захворювання.

Обстежено дві групи осіб: основна (практично здорові, народжені від хворих батьків) — 54 (27 чоловіків і 27 жінок) середній вік (19,7 ± 2,0) роки; контрольна (народжені від здорових батьків) — 20 осіб (8 чоловіків і 12 жінок), середній вік (20,5 ± 2,0) роки. Під час дослідження вивчені: особливості вагітності і пологів до дебюту і  на  тлі РС у  жінок, які народили здорових дітей; перенесені захворювання (за  даними анамнезу), неврологічний статус; особливості імунного статусу; поширеність мінорного алеля G (гаплотип АG) у гетерозиготних і мажорного алеля А (гаплотип АА) у гомозиготних осіб; результати нейровізуалізаційного дослідження (МРТ).

В основній групі у більшості жінок шляхом фізіологічних пологів (83,4 ± 5,1) % народжувались здорові діти до дебюту РС (68,5 ± 6,3) %. На тлі захворювання у вагітних жінок рецидивів РС та інших ускладнень не  виявлено. Серед перенесених захворювань у  осіб, обтяжених РС в  сімейному анамнезі з  боку батьків, спостерігались часті бактеріально-вірусні інфекції (вітряна віспа, гострі респіраторні вірусні інфекції, хронічна ЛОР-патологія та  бронхолегенева патологія), які були здатні запускати і  підтримувати аутоімунні реакції внаслідок розвитку гіперсенсибілізації. За даними імунологічних досліджень, у частини обстежених виявлені ознаки імунного дисбалансу (дефіцит імунорегуляторних клітин CD4, CD8, в рідких випадках — лімфоцитоз, зниження природних кілерів, підвищення лімфоцитотоксичних аутоантитіл), який свідчив про наявний запальний процес, що  протікає з  аутоімунним компонентом. Досліджування статусу виявило мінімальну неврологічну симптоматику у  незначної кількості осіб, яка не  була патогномонічною для  РС і  не  чинила істотного впливу на  якість їхнього життя. За  даними МРТ не  виявлено «сплячих» вогнищ демієлінізації, що свідчить про відсутність субклінічного перебігу РС у обстежених осіб. За даними генетичних досліджень виявлено достовірне превалювання гаплотипу АА над гаплотипом AG, який асоціюється з  розвитком РС.

Отже, комплексний аналіз отриманих даних дав змогу виокремити «умовні» фактори ризику (високий інфекційний індекс внаслідок частих бактеріально-вірусних інфекцій, ознаки імунного дисбалансу) та  антиризику (відсутність неврологічної симптоматики, патогномонічної для  РС, відсутність «сплячих» вогнищ демієлінізації, за  даними МРТ, достовірне превалювання гаплотипу АА над гаплотипом AG), які  з  урахуванням спадкової обтяженості до  РС можуть сприяти або  перешкоджати подальшому можливому розвитку демієлінізуючого процесу.

Сторінки

Рік / Номер журналу

Перелiк використаної лiтератури

  1. Фаворова О. О. Рассеянный склероз как полигенное заболевание: современное состояние проблемы / О. О. Фаворова, А. Н. Бойко, О. Г. Кулакова // Генетика. 2010. Т. 46. № 3. С. 302—313.
  2. Бойко А. Н. Достижения в изучении проблем рассеянного склероза (обзор) / А. Н. Бойко, Е. И. Гусев // Доктор.Ру. Неврология, психиатрия. 2012. № 73 (5). С. 9—15.
  3. Влияние генетических факторов на фенотипическую экспрессию рассеянного склероза / Д. С. Коробко, Н. А. Малкова [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 2013. № 2. С. 10—16.
  4. Ramagopalan S. Genetics and epidemiology of multiple sclerosis / S. Ramagopalan, A. Sadovnick // Primer on multiple sclerosis. 2011. P. 15—29.
  5. Familial multiple sclerosis: does consanguinity have a role? / M.  Al  Jumah, S.  Kojan, A.  A.  Khathaami [et  al.]  // Multiple Sclerosis. 2011. No.  17(4). Р.  487—489. DOI: https://doi.org/10.1177/1352458510390406.
  6. Balcerac A. Genetics and familial distribution of multiple sclerosis: A review / A. Balcerac, C. Louapre // Revue Neurologique. Vol. 178. Issue 6. June 2022. P. 512—520. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neurol.2021.11.009.
  7. Сравнительная клиническая характеристика разных типов течения семейных и спорадических форм рассеянного склероза / Н. П. Волошина, Т. В. Негреба, Василовский В. В. [и др.] // Український вісник психоневрології. 2018. Т. 26, вип. 1 (94). С. 10—19.
  8. McElroy J. P. Multiple sclerosis genetics / J. P. McElroy, J. R. Oksenberg // Curr Top Microbiol Immunol. 2008. No. 318. Р. 45—72.
  9. Olsson Т. Interactions between genetic, lifestyle and environmental risk factors for multiple sclerosis. Review / T. Olsson, L. F. Barcellos, L. Alfredsson // Nat. Rev. Neurol. 2017 Jan.13(1). Р. 25—36. DOI: https://doi.org/10.1038/nrneurol.2016.187.
  10. Василовський В. В. Прогредієнтні типи перебігу розсіяного склерозу: клініко-патогенетична характеристика перебігу, прогноз та нові підходи до стратегії лікування : дис. … д-ра мед. наук / Віталій Вадимович Василовський. Харків, 2019. 467 с.
  11. Погуляєва Т. М. Клініко-імуногенетична характеристика хворих з спорадичною та сімейною формами розсіяного склерозу: диференціальна діагностика, прогноз, вплив вагітності та пологів при двох формах розсіяного склерозу : дис. кандидата мед. наук / Тетяна Миколаївна Погуляєва. Харків, 2020. 188 с.
  12. Негреба Т. В. Клінічна діагностика різних типів перебігу розсіяного склерозу. Збірка анкет : Авторське право на науковий твір № 8675 від 31.10.2003.
  13. Волошина Н. П. Влияние инфекционного фактора на состояние гематоэнцефалического барьера у больных рассеянным склерозом / Н. П. Волошина, В. В. Василовский, М. Е. Черненко // Український вісник психоневрології. 2013. Т. 21, вип. 1 (74). С. 5—7.
  14. Коляда Т. I. Порівняльна характеристика імунного статусу при різних типах перебігу розсіяного склерозу / Т. І. Коляда, Н.  П.  Волошина, Т.  В.  Негреба  // Український вісник психоневрології. Харків. 2004. Т.  12, вип.  2  (39). С. 88—94.
  15. Gandhi R. Role of the innate immune system in the pathogenesis of  multiple sclerosis / R.  Gandhi, A.  Laroni, H. L. Weiner // J Neuroimmunol. 2010 Apr 15. Vol. 221 (1—2). P. 7—14. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jneuroim.2009.10.015.
  16. Сравнительная структурно-функциональная характеристика иммунного дисбаланса у лиц разного пола при рецидивирующем и прогредиентных типах течения рассеянного склероза // [В. В. Василовский, Н. П. Волошина, Т. В. Негреба, И. Л. Левченко] // Український вісник психоневрології. 2014. Т. 22, вип. 1 (78). С. 28—36.
  17. 2021 MAGNIMS-CMSC-NAIMS consensus recommendations on the use of MRI in patients with multiple sclerosis / M. P. Wattjes, O. Ciccarelli, D. S. Reich [et al.]; Magnetic Resonance Imaging in Multiple Sclerosis study group; Consortium of Multiple Sclerosis Centres; North American Imaging in Multiple Sclerosis Cooperative MRI guidelines working group // Lancet Neurol. 2021. Aug. № 20(8). Р. 653—670. DOI: https://doi.org/10.1016/S1474-4422(21)00095-8.