Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325

ПРОГНОСТИЧНА МОДЕЛЬ ДЛЯ ОЦІНКИ РИЗИКУ ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ КАРДІОХІРУРГІЧНІ ВТРУЧАННЯ

Тип статті

Рубрика

Індекс УДК:

Анотація

Мета дослідження — розроблення прогностичної моделі для оцінки ризику психосоціальної дезадаптації (ПДА) у  пацієнтів, які  перенесли кардіохірургічні втручання (КХВ), з  урахуванням комплексу хірургічних, неврологічних і  психопатологічних чинників.

Обстежено 700 пацієнтів після проведення їм КХВ з процедурою штучного кровообігу: 86 хворих з інфарктом мозку, 217 пацієнтів з ознаками післяопераційної енцефалопатії та 504 пацієнти з  проявами когнітивної дисфункції. Під  час  створення моделі використано методи нелінійного моделювання (множинний лінійний регресійний аналіз з  лінеаризованою моделлю).

На  ґрунті даних дослідження ми  запропонували комплексну модель ПДА з  урахуванням клініко-феноменологічних та  психосоціальних факторів. Модель ґрунтується на  комплексному оцінюванні трьох ключових векторів, які  можуть справляти вплив на  перебіг післяопераційного періоду і  формування ПДА.

Перший вектор («хірургічний») включає основні чинники, які  характеризують важкість оперативного втручання і  справляють найбільший вплив на  перебіг післяопераційного періоду. Кількісна оцінка за цим вектором ґрунтується на таких показниках: тривалість, температура тіла та  артеріальний тиск під  час оперативного втручання.

Другий вектор («неврологічний») враховує основні ішемічні та  неврологічні ускладнення у  післяопераційному періоді: інфаркт мозку, післяопераційну енцефалопатію та  післяопераційну когнітивну дисфункцію. Кількісна оцінка за  цим  вектором базується на  результатах дослідження когнітивної функції пацієнта у ранньому післяопераційному періоді, а саме показниках за тестами ТМТ-А, ТМТ-В  і  тестом Струпа.

Третій вектор («психопатологічний») охоплює три основні психопатологічні порушення: депресію, тривогу та  агресивність, а  його кількісна оцінка базується на  інтегральних показниках депресії і тривоги за шкалами депресії і тривоги M. Hamilton та показниках агресивності і ворожості за  тестом Басса  — Даркі.

Запропонована модель дає змогу одержати інформативні прогнозні показники ПДА, що є близькими до значень, отриманих за методикою діагностики соціально-психологічної адаптації C. Rogers &  R.  F.  Dymond у  модифікації А.  К.  Осницького.

Сторінки

Рік / Номер журналу

Перелiк використаної лiтератури

  1. The Society of Thoracic Surgeons adult cardiac surgery database: 2019 update on  outcomes and quality  / D’Agostino R. S., Jacobs J.P., Badhwar V. [et al.] // Ann Thorac Surg. 2019. Vol. 107(1). P. 24—32.
  2. 2018 ESC/EACTS guidelines on myocardial revascularization / Neumann F.J., Sousa-Uva M., Ahlsson A. [et al.] // Eur Heart J. 2019. Vol. 40(2). P. 87—165. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy394.
  3. Ayatollahi H. Predicting coronary artery disease: a comparison between two data mining algorithms / Ayatollahi H., Gholamhosseini L., Salehi M. // BMC Public Health. 2019. Vol. 19(1). P. 448. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-019-6721-5.
  4. Levett D.Z.H. Psychological factors, prehabilitation and surgical outcomes: evidence and future directions / D.Z.H. Levett, C. Grimmett  // Anaesthesia. 2019. Vol. 74. P. 36—42. DOI: https://doi.org/10.1111/anae.14507.
  5. Wynter-Blyth V. Prehabilitation: preparing patients for surgery / V. Wynter-Blyth, K. Moorthy // BMJ. 2017. Vol. 358. P. 9—10. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.j3702.
  6. Psychosocial perspectives in cardiovascular disease / [Pedersen S. S., von Känel R., Tully P. J., Denollet J.] // Eur J Prev Cardiol. 2017. Vol. 24. P. 108—115. DOI: https://doi.org/10.1177/2047487317703827.
  7. Significance of psychosocial factors in cardiology: update 2018 / Albus C., Waller C., Fritzsche K. [et al.] // Clin Res Cardiol. 2019. Vol. 108. P. 1175—1196. DOI: https://doi.org/10.1007/s00392-019-01488-w.
  8. Demographic and psychological predictors of recovery from coronary artery bypass graft / Sadeghi M., Hashemi M., Sararoudi R. [et al.] // J Educ Health Promot. 2017. Vol. 6. P. 92. DOI: https://doi.org/10.4103/jehp.jehp_154_16.
  9. Social factors, sex, and mortality risk after coronary artery bypass grafting: a population-based cohort study / Nielsen S., Giang K.W., Wallinder A. [et ]  // J  Am  Heart Assoc. 2019. Vol. 8(6). e011490. DOI: https://doi.org/10.1161/JAHA.118.011490.
  10. Pre-surgical depression and anxiety and recovery following coronary artery bypass graft surgery / Poole L., Ronaldson A., Kidd T. [et al.] // J Behav Med. 2017. Vol. 40. P. 249—258. DOI: https://doi.org/10.1007/s10865-016-9775-1.
  11. Psychosocial and medical predictors of 1-year functional outcome in male and female coronary bypass recipients / Young S., Linden W., Ignaszewski A. [et al.] // Hear Mind. 2019. Vol. 3. P. 113. DOI: https://doi.org/10.4103/hm.hm_64_19.
  12. Cardiac prehabilitation / [McCann M., Stamp N., Ngui A., Litton E.] // J Cardiothorac Vasc Anesth. 2019. Vol. 33. P. 2255— 2265. DOI: https://doi.org/10.1053/j.jvca.2019.01.023.
  13. Updating EuroSCORE by including emotional, behavioural, social and functional factors to the risk assessment of  patients undergoing cardiac surgery: a  study protocol  / Cromhout P. F., Berg S. K., Moons P. [et al.] // BMJ Open. 2019. Vol. 9. e026745. URI: https://bmjopen.bmj.com/content/9/7/e026745.
  14. Psychological Preparation for Cardiac Surgery / [Salzmann S., Salzmann-Djufri M., Wilhelm M., Eute – neuer ]  // Curr Cardiol Rep. 2020. Vol. 22(12). P. 172. DOI: https://doi.org/10.1007/s11886-020-01424-9.