Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325
Головна » Архiв номерiв » 2022 » Том 30, випуск 2 (111) » ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПЛИВУ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ПРОГРАМ МОБІЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ КОМПЕНСАТОРНО-АДАПТИВНОЇ НЕЙРОПЛАСТИЧНОСТІ У ПАЦІЄНТІВ З ХВОРОБОЮ ПАРКІНСОНА ЗА ПОКАЗНИКАМИ НЕЙРОТРОФІЧНИХ ФАКТОРІВ

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПЛИВУ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ПРОГРАМ МОБІЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ КОМПЕНСАТОРНО-АДАПТИВНОЇ НЕЙРОПЛАСТИЧНОСТІ У ПАЦІЄНТІВ З ХВОРОБОЮ ПАРКІНСОНА ЗА ПОКАЗНИКАМИ НЕЙРОТРОФІЧНИХ ФАКТОРІВ

Автори

Тип статті

  • Наукова стаття

Рубрика

  • МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ

Ключовi слова

Індекс УДК:
  • 612:82:616.831-001-858-008.6

Анотація

Мета дослідження — об’єктивна оцінка ефективності програм немедикаментозної реабілітації при  хворобі Паркінсона (ХП) за  показниками специфічних нейротрофічних факторів.

У  дослідженні брали участь 61  пацієнт з  ХП: досліджувана група  — 33  хворих, група порівняння — 28 осіб. Пацієнти досліджуваної групи протягом двох місяців щоденно виконували фізичні вправи, на  відміну від  представників групи порівняння.

Пацієнтам обох груп проводили дослідження сироваткового рівня нейротрофічних факторів GDNF та  СDNF.

У пацієнтів з ХП групи порівняння відбувалася синхронна динаміка показників CDNF і GDNF і характеризувала індивідуальний перебіг захворювання. Натомість, у досліджуваній групі спостерігалась асинхронізація змін рівней цих нейротрофічних факторів у сироватці крові за умов фізичних навантажень.

Резюмуючи отримані дані, треба брати до  уваги велику кількість чинників, які  можуть впливати на рівень нейротрофічних факторів. Ймовірно, є генетично зумовлена неоднорідність фенотипу хвороби Паркінсона, що  виражається також і  особливостями синхронної динаміки параметрів CDNF і GDNF. З цього випливає, що оптимальним є початкова оцінка цих параметрів у пацієнтів із ХП для виявлення таких, для яких рухова реабілітація зумовить тривалий та стійкий позитивний ефект та  забезпечить перебіг захворювання за  сприятливим типом.

Різноспрямованість та асинхронізація змін нейротрофічних факторів у сироватці крові за умов фізичних навантажень свідчить про  «чутливість» системи нейротрофічних факторів до  реабілітаційних заходів навіть за  короткочасності їх  застосування. Оскільки тривалі реабілітаційні програми забезпечують позитивну динаміку в  системі нейротрофічних факторів, доцільною є  достатня тривалість та  регулярність немедикаментозних програм реабілітації.

Сторінки

  • 18-23

Рік / Номер журналу

Завантажити PDF

Перелiк використаної лiтератури

  1. Карабань І. М. Агоністи дофамінових рецепторів у комплексній патогенетічній терапії хвороби Паркінсона / І. М. Карабань, Н. В. Карасевич // Міжнародний неврологічний журнал. 2017. № 5. С. 52—58. DOI: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.5.91.2017.110857.
  2. Слободин Т. Н. Современные представления о патогенезе болезни Паркинсона / Т. Н. Слободин // НейроNEWS. 2011. № 7 (34). С. 24—27.
  3. Богданова И. В. Стан метаболічних і  регуляторних процесів у хворих на хворобу Паркінсона в  залежності від ступеня тяжкості та схеми лікування // Український вісник психоневрології. 2012. Т. 29, вип. 2 (71). С. 5—8.
  4. The Universal Non-Neuronal Nature of Parkinson’s Disease: A Theory / Andre X.C.N. Valente, Altynai Adilbayeva, Tursonjan Tokay, Albert Rizvanov // Cent Asian J Glob Health. 2016 Jun. No. 5(1). Р. 231. DOI: 10.5195/cajgh.2016.231. eCollection 2016.
  5. Волошина Н. П. Постава і патологічні пози у хворих з хворобою Паркінсона (діагностика, клінічна інтерпретація) / Н. П. Волошина, С. В. Федосєєв, І. В. Богданова // I International Scientific and Theoretical Conference “Interdisciplinary research: scientific horizons and perspectives”. Vilnius, Republic of Lithuania — 12 March 2021. Vol. 3. P. 74—79.
  6. “Paradoxical Kinesis” is not a  Hallmark of  Parkinson’s disease but a general property of the motor system / Bénédicte Ballanger, Stéphane Thobois, Pierre Baraduc [et al.] // Movement Disorders, Wiley. 2006. No. 21 (9). Р. 1490—1495. DOI: https://doi.org/10.1002/mds.20987.
  7. Circulating levels of neurotrophic factors are unchanged in patients with Parkinson’s disease  / N. Rocha, J. Ferreira, I. Barbosa [et al.] // Arquivos de Neuro-Psiquiatria. 2018. Vol. 76. P. 310—315. DOI: https://doi.org/10.1590/0004-282X20180035.
  8. Moderate-intensity interval training increases serum brain-derived neurotrophic factor level and decreases inflammation in Parkinson’s disease patients / J. A. Zoladz, J. Majerczak, E. Zeligowska [et al.] // J. Physiol. Pharmacol. 2014. Vol. 65(3). P. 441—448.
  9. Neurotrophic factors in Parkinson’s disease are regulated by exercise: Evidence-based practice / P. G. Chaves da Silva, D.   Domingues, L. Alves de  Carvalho [et  al.]  // Journal of  the  Neurological Sciences. 2016. Vol.  363. P.  5—15. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jns.2016.02.017.
  10. Effects of physical-exercise-based rehabilitation programs on the quality of life of patients with Parkinson’s disease: a systematic review of randomized controlled trials / F. Cascaes da Silva, R. Iop Rda, P. Domingos dos Santos [et al.] // J Aging Phys Act. 2016. Vol. 24. P. 484—496. DOI: https://doi.org/10.1123/japa.2015-0162.
  11. Lauze M. The effects of physical activity in Parkinson’s disease: a review / M. Lauze, J. F. Daneault, C. Duval // J Parkinsons Dis. 2016. Vol. 6. P. 685—698. DOI: https://doi.org/10.3233/JPD-160790.
  12. Efficacy of community-based physiotherapy networks for patients with Parkinson’s disease: a cluster-randomised trial / M. Munneke, M. J. Nijkrake, S. H. Keus [et al.] // Lancet Neurol. 2010. Vol. 9. P. 46—54. DOI: https://doi.org/10.1016/S1474-4422(09)70327-8.
  13. Exercise-enhanced neuroplasticity targeting motor and cognitive circuitry in Parkinson’s disease / G. M. Petzinger, B. E. Fisher, S. McEwen [et al.] // Lancet Neurol. 2013. Vol. 12. P. 716—726. DOI: https://doi.org/10.1016/S1474-4422(13)70123-6.
  14. Enhanced Exercise Therapy in Parkinson’s disease: A comparative effectiveness trial / A. L. Ridgel, B. L. Walter, C. Tatsuoka [et al.] // J Sci Med Sport. 2016. Vol. 19. P. 12—17. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsams.2015.01.005.
  15. Progressive resistance training in Parkinson’s disease: a systematic review and meta-analysis / M. Saltychev, E. Barlund, J. Paltamaa [et al.] // BMJ Open. 2016. Vol. 6. e008756. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2015-008756.
  16. Exercise for people in early- or mid-stage Parkinson disease: a 16-month randomized controlled trial / M. Schenkman, D. A. Hall, A. E. Baron [et al.]t // Phys Ther. 2012. Vol. 92. P. 1395—1410. DOI: https://doi.org/10.2522/ptj.20110472.
  17. Physiotherapy for Parkinson’s disease: a comparison of techniques / C. L. Tomlinson, C. P. Herd, C. E. Clarke [et al.] // Cochrane Database Syst Rev. 2014. Cd002815.
  18. Ahlskog J. E. Does vigorous exercise have a neuroprotective effect in Parkinson disease / J. E. Ahlskog // Neurology. 2011. Vol. 77. P. 288—294. DOI: https://doi.org/10.1212/WNL.0b013e318225ab66.
  19. Hirsch M. A. Exercise, neuroplasticity and Parkinson’s disease / M. A. Hirsch, B. G. Farley // Eur J Phys Rehabil Med. 2009. No. 45(2). С. 215—229.
  20. Exercise-induced increase in brain-derived neurotrophic factor in human Parkinson’s disease: a systematic review and meta-analysis / [M. A. Hirsch, E. E. H. van Wegen, M. A. Newman, P. C. Heyn] // Transl Neurodegener. 2018. Vol. 7. P. 7. DOI: https://doi.org/10.1186/s40035-018-0112-1.
  21. GDNF, NGF and BDNF as therapeutic options for neurodegeneration / Sh. J. Allen, J. J. Watson, D. K. Shoemark [et al.] // Pharmacology & Therapeutics. 2013. Vol. 138(2). Р.155—175. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pharmthera.2013.01.004.
  22. Grondin R. Glial cell line-derived neurotrophic factor (GDNF): a drug candidate for the treatment of  Parkinson’s disease / R. Grondin, D. Gash // J Neurol. 1998. Vol. 245. P. 35—42. DOI: https://doi.org/10.1007/PL00007744.
  23. Brain-derived neurotrophic factor is produced by skeletal muscle cells in response to contraction and enhances fat oxidation via activation of AMP-activated protein kinase / V. B. Matthews, M. B. Aström, M. H. Chan [et al.] // Diabetologia. 2009. Vol. 52. P. 1409—1418. DOI: https://doi.org/10.1007/s00125-009-1364-1.
  24. Pratesi A. Skeletal muscle: an endocrine organ / A.  Pratesi  // Clin. Cases Miner. Bone Metab. 2013. Vol.  P. 11—14. DOI: https://doi.org/10.11138/ccmbm/2013.10.1.011.
  25. Małczyńska-Sims P. The effect of endurance training on brain-derived neurotrophic factor and inflammatory markers in healthy people and Parkinson’s disease. A Narrative Review / P. Małczyńska-Sims, M. Chalimoniuk, A. Sułek // Frontiers in 2020. Vol.  11. P.  1380. DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2020.578981.

 

Індексування журналу:

Український Вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал

ДУ «ІНПН імені
П.В. ВОЛОШИНА
НАМН УКРАЇНИ»