Мета: оцінити вплив клінічних показників на характер прогнозу при різних типах перебігу розсіяного склерозу (РC) за  допомогою кореляційного аналізу.

Проведено кореляційний аналіз між клінічними показниками, що  характеризують різні часові етапи (преморбідний етап, дебют, ремісія після дебюту та рецидивуючий етап при рецидивуючому перебігу та  вториннопрогредієнтному перебігу (ВПП), етап прогресування при  ВПП та  первиннопрогресуючому перебігу РС. У графічній формі отримані структури, що  вибірково об’єднують групи показників з  високими зв’язками (0,95 і  вище), зокрема клініко-статистичні синдроми, які  у  вигляді спеціальної мережі (network) являли собою систему відносин між клінічними симптомами (показниками) протягом всього періоду розвитку захворювання. В  отриманих кореляційних структурах виокремлено два рівні організації зв’язків: внутрішньоетапний та  міжетапний, які  мають різну структурну організацію для  різних типів перебігу РС. При  кожному типі перебігу виокремлено три  групи показників: перша група (так  звані «центри впливу», або  «інтегратори») включає показники, від  яких стрілки спрямовані до інших симптомів; друга група (так звані «керовані» показники), які «акумулюють» впливи ззовні; третя група (так звані «транзитні» показники), які одночасно мають як зв’язки впливу, так і керовані зв’язки, тобто рівною мірою поєднують в собі два альтернативні варіанти. Взаємозв’язки між  зазначеними групами показників, що мають різне інформаційне значення, визначили подальший характер прогнозу.

Проведене дослідження дало змогу довести, що  формування прогнозу в  рамках єдиної нозологічної форми (РС) відбувається в результаті складної багаторівневої структурної реорганізації кореляційних зв’язків між окремими клінічними показниками як  на  різних часових етапах, так і при різних типах перебігу захворювання.