Розлади аутистичного спектра (РАС) характеризуються істотним генетичним та  клінічним поліморфізмом, коморбідністю з  неврологічними та  психічними розладами.

У дітей з РАС на електроенцефалограмі (ЕЕГ) часто реєструються вогнища епілептиформної та  специфічної епілептичної активності, які мають причинно-наслідковий взаємозв’язок з поведінковими та емоційно-вольовими порушеннями. Наявність специфічної епілептичної активності на  ЕЕГ, порушення соціальної реципрокності та повторювальна поведінка можуть бути проявами єдиного патологічного процесу, результатом якого є  порушення розвитку. Перебіг РАС може ускладнюватися епілептичними нападами, зокрема у  разі застосування нейрометаболічних лікарських засобів.

Протиепілептичні лікарські засоби (ПЕЛЗ), за  результатами окремих контрольованих досліджень, виявилися ефективними під  час  лікування психічних розладів, коморбідних з  РАС, зокрема емоційної нестабільності, дратівливості, рухової розгальмованості. ПЕЛЗ, що  стимулюють нейротрансмісію γ-аміномасляної кислоти, більш ефективні при  РАС, порівняно з  блокаторами глутаматергічної системи. Тимоізолептичні властивості окремих ПЕЛЗ, зокрема карбамазепіну, вальпроатів, ламотригіну, в  окремих контрольованих дослідженнях продемонстрували ефективність при регуляції порушень настрою, як у дітей з РАС, так і у дітей з епілепсією. При  використанні карбамазепіну, топірамату у дітей із РАС, можуть спостерігатися погіршання уваги та  пізнавальної активності; погіршання уваги може супроводжуватися посиленням гіперактивності, імпульсивності, рухової розгальмованості. Використовуючи ПЕЛЗ, слід очікувати більшої частоти та  тяжкості побічних ефектів, зокрема порушень когнітивного функціонування, розвитку рухових функцій, що може призвести до погіршання загального функціонування та передчасної інвалідизації, навіть у разі досягнення контролю над судомами. Обговорюються специфічні дані щодо альтернативних методів лікування РАС з епілептичними нападами, а саме дієти (кетогенна, модифікована Аткінса)