Основними неіонними осмотично активними речовинами сироватки крові є  глюкоза та  сечовина. Метою дослідження було вивчення у хворих на алкогольний делірій (АлД) та в стані відміни алкоголю (СВА) змін водно-осмотичного стану, зумовлених неіонними (органічними) речовинами, та оцінка їх впливу на склад лейкоцитів крові і клінічні прояви захворювання. Всього обстежено 747 чоловіків у СВА; з них у 450 осіб були прояви важкого АлД (F10.43), у  213  — «класичного» АлД (F10.4), 84  пацієнти мали ознаки СВА з соматовегетативними проявами (F10.3). Для  кількісного опису складу «білої крові» застосований індекс, який дорівнює відношенню процентного вмісту нейтрофілів і  лімфоцитів  — neutrophil to  lymphocyte ratio (NL-R). Нам  вдалося математично описати раніше невідомий кількісний зв’язок між рівнем осмолярності, зумовленим неіонними осмотично активними речовинами сироватки крові, і величиною NL-R. Він виражається такою формулою: G + U = 1 ммоль/л (log2 NL-R + 9,5), де: G — концентрація глюкози в сироватці крові, ммоль/л; U  — концентрація сечовини в сироватці крові, ммоль/л; NL-R — нейтрофільно-лімфоцитарний індекс, одиниць; 1  ммоль/л  — коефіцієнт, що  забезпечує потрібну розмірність результату; log2 — логарифм з основою 2; 9,5 — константа, розмір якої залежить від  обраної системи одиниць.

Встановлено, що  закономірні зміни осмолярності крові у  хворих в  СВА і  при АлД, як  на  етапі ініціації психозу, так і в період прогресування хвороби і  формування важкого АлД, відбуваються здебільшого, а  можливо і  повністю, за  рахунок неіонних осмотично активних речовин. Глюкоза і сечовина відіграють свою унікальну роль у формуванні розладів гомеостазу в  процесі розвитку захворювання в  осіб з  неускладненим СВА, а  також при  АлД різної важкості.