Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325
Головна » Архiв номерiв » 2021 » Том 29, випуск 3 (108) » НАСТАНОВИ З ФАРМАКОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ РАННЬОЇ МОТОРНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇПІСЛЯ ГОСТРОГО ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НЕВРОЛОГІЇТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ НЕЙРОРЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ТОВАРИСТВ*

НАСТАНОВИ З ФАРМАКОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ РАННЬОЇ МОТОРНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇПІСЛЯ ГОСТРОГО ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НЕВРОЛОГІЇТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ НЕЙРОРЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ТОВАРИСТВ*

Автори

Тип статті

  • Наукова стаття

Ключовi слова

Індекс УДК:

Анотація

Актуальність та цілі. Рання фармакологічна підтримка нейрореабілітації після інсульту вивчалася в  різних клінічних дослідженнях, які мали змішані результати та викликали багато питань у  лікарів-практиків щодо поліпшення результатів у  пацієнта. Метою цих настанов, що ґрунтуються на  доказах, є  підтримка прийняття клінічних рішень медичними працівниками, які беруть участь у  заходах з  відновлення пацієнтів після інсульту.

Методи. Ці  настанови були розроблені з  використанням градації оцінки, розробки та оцінювання рекомендацій (Grading of  Recommendations Assessment, Development and Evaluation, GRADE). Був  проведений пошук у  PubMed, Cochrane Library та Embase (з моменту створення кожної з цих баз даних до червня 2018  року включно) щодо наявності досліджень фармакологічних втручань для  реабілітації після інсульту, розпочатих у перші 7 днів (включно) після інсульту, які проводились разом із  нейрореабілітацією. Був  проведений аналіз чутливості визначених втручань з  метою врахування результатів останніх досліджень (з  кінця пошуку до  лютого 2020  року).

Результати. Після скринінгу 17  969  унікальних записів у  базі даних (з  57  001  оригінальних результатів запиту), було проведено їх  метааналіз. Церебролізин (30  мл/добу, внутрішньовенно, мінімум 10  днів) та  циталопрам (20  мг/добу, перорально) рекомендуються для клінічного застосування під час ранньої нейрореабілітації після гострого ішемічного інсульту. Не  рекомендується застосовувати для  ранньої нейрореабілітації амфетамін (5, 10  мг/добу, перорально), циталопрам (10  мг/добу, перорально), декстроамфетамін (10  мг/добу, перорально), Di-Huang-Yi-Zhi (2 × 18 г/добу, перорально), флуоксетин (20  мг/добу, перорально), літій (2  ×  300  мг/добу, перорально), MLC601 (3 × 400 мг/добу, перорально), інгібітор 5-фосфодіестерази PF-03049423 (6 мг/добу, перорально). Немає рекомендацій «за» чи «проти» для селегіліну (5 мг/добу, перорально). Виявлено проблеми з  безпекою та  переносимістю амфетаміну, декстроамфетаміну, флуоксетину та  літію.

Висновки. Ці  настанови надають клініцистам інформацію щодо наявної фармакологічної підтримки при втручанні з метою нейровідновлення після гострого ішемічного інсульту. Оновлення цього матеріалу потенційно дасть відповідь на  наявні питання, поліпшить поточні рекомендації та, сподіваємось, розширить терапевтичні можливості для пацієнтів, що вижили після інсульту.

Сторінки

  • 63-76

Рік / Номер журналу

Завантажити PDF

Перелiк використаної лiтератури

  1. Bernhardt J, Hayward KS, Kwakkel G, et Agreed definitions and a  shared vision for new standards in  stroke recovery research: the Stroke Recovery and Rehabilitation Roundtable Taskforce. Int J Stroke. 2017;12(5):444-450. https://doi.org/10.1177/1747493017711816
  2. Dobkin BH. Clinical practice. Rehabilitation after stroke. N Engl J Med. 2005;352(16):1677-1684. https://doi.org/10.1056/NEJMc p043511
  3. Gorelick PB. The global burden of  stroke: persistent and disabling. Lancet Neurol. 2019;18(5):417-418. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(19)30030-4
  4. Guyatt GH, Oxman AD, Vist GE, et al. GRADE: an emerging consensus on rating quality of  evidence and strength of  BMJ. 2008;336(7650):924-926. https://doi.org/10.1136/bmj.39489.470347.AD
  5. Leone MA, Brainin M, Boon P, et al. Guidance for the preparation of neurological management guidelines by EFNS scientific task forces-revised recommendations 2012. Eur J Neurol. 2013;20(3):410-419. https://doi.org/10.1111/ene.12043
  6. Leone MA, Keindl M, Schapira AH, Deuschl G, Federico A. Practical recommendations for the process of proposing, planning and writing a neurological management guideline by EAN task forces. Eur J Neurol. 2015;22(12):1505-1510. https://doi.org/10.1111/ene.12818
  7. Higgins H, van Limbeek J, Geurts A, Zwarts M. Chapter 8: Assessing risk of bias in  included studies. In: Higgins JPT, Thomas J, Chandler J, Cumpston M, Li T, Page MJ, Welch VA (eds.), Cochrane Handbook for Systematic Reviews of Interventions. 6.2. The Cochrane Collaboration; 2011
  8. Hsu C-C, Sandford B. The  Delphi technique: making sense of  Pract Assess Res  Eval. 2019;12(1):1-5. https://doi.org/10.7275/pdz9-th90
  9. Sprigg N, Willmot MR, Gray LJ, et Amphetamine increases blood pressure and heart rate but has no  effect on motor recovery or cerebral haemodynamics in ischaemic stroke: a  randomized controlled trial (ISRCTN 36285333). J Hum Hypertens. 2007;21(8):616-624. https://doi.org/10.1038/sj.jhh.1002205
  10. Sonde L, Nordstrom M, Nilsson CG, Lokk J, Viitanen M. A doubleblind placebo-controlled study of the effects of amphetamine and physiotherapy after stroke. Cerebrovasc Dis. 2001;12(3):253-257. https://doi.org/10.1159/000047712
  11. Heal DJ, Smith SL, Gosden J, Nutt DJ. Amphetamine, past and present-a pharmacological and clinical perspective. J Psychopharmacol (Oxford). 2013;27(6):479-496. https://doi.org/10.1177/0269881113482532
  12. Muresanu DF, Heiss W-D, Hoemberg V, et al. Cerebrolysin and Recovery After Stroke (CARS): a randomized, placebo-controlled, double-blind, multicenter trial. Stroke. 2016;47(1):151- 159. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.115.009416
  13. Guekht A, Vester J, Heiss W-D, et al. Safety and efficacy of cerebrolysin in motor function recovery after stroke: a meta-analysis of the CARS trials. Neurol Sci. 2017;38(10):1761-1769. https://doi.org/10.1007/sl0072-017-3037-z
  14. Amiri-Nikpour MR, Nazarbaghi S, Ahmadi-Salmasi B, Mokari T, Tahamtan U, Rezaei Y. Cerebrolysin effects on neurological outcomes and cerebral blood flow in acute ischemic stroke. Neuropsychiatr Dis 2014;10:2299-2306. https://doi.org/10.2147/NDT.S75304
  15. Stan A, Birle C, Blesneag A, Iancu M. Cerebrolysin and early neurorehabilitation in patients with acute ischemic stroke: a prospective, randomized, placebo-controlled clinical study. J Med Life. 2017;10(4):216-222
  16. Chang WH, Park C, Kim DY, et Cerebrolysin combined with rehabilitation promotes motor recovery in patients with severe motor impairment after stroke. BMC Neurology. 2016;16(1):31. https://doi.org/10.1186/sl2883-016-0553-z
  17. Bornstein NM, Guekht A, Vester J, et Safety and efficacy of cerebrolysin in early post-stroke recovery: a meta-analysis of nine randomized clinical trials. Neurol Sci. 2018;39(4):629-640. https://doi.org/10.1007/sl0072-017-3214-C
  18. Acler M, Robol E, Fiaschi A, Manganotti P. A double blind placebo RCT to investigate the effects of  serotonergic modulation on  brain excitability and motor recovery in  stroke patients. J  2009;256(7):1152-1158. https://doi.org/10.1007/s00415-009-5093-7
  19. Savadi Oskouie D, Sharifipour E, Sadeghi Bazargani H, et Efficacy of citalopram on  acute ischemic stroke outcome: a randomized clinical trial. Neurorehabil Neural Repair. 2017;31(7):638-647. https://doi.org/10.1177/1545968317704902
  20. Kraglund KL, Mortensen JK, Damsbo AG, et al. Neuroregeneration and vascular protection by citalopram in acute ischemic stroke (TALOS). Stroke. 2018;49(11):2568-2576. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.117.020067
  21. Gladstone DJ, Danells CJ, Armesto A, et al. Physiotherapy coupled with dextroamphetamine for rehabilitation after hemiparetic stroke: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. Stroke. 2006;37(1):179-185. https://doi.org/10.1161/01.STR.0000195169. 42447.78
  22. Louise M, Gunnar WN. Safety of dexamphetamine in acute ischemic stroke. Stroke. 2003;34(2):475-481. https:// doi.org/10.1161/01.STR.0000050161.38263.AE
  23. Yu M, Sun Z-J, Li  L-T, Ge  H-Y, Song C-Q, Wang  A-J. The beneficial effects of the herbal medicine Di-Huang-YinZi  (DHYZ) on  patients with ischemic stroke: a  randomized, placebo controlled clinical study. Complement Ther Med. 2015;23(4):591-597. https://doi.org/10.1016/j.ctim.2015.06.003
  24. Chollet F, Cramer SC, Stinear C, et al. Pharmacological therapies in post stroke recovery: recommendations for future clinical trials. J 2014;261(8):1461-1468. https://doi.org/10.1007/s00415-013-7172-z
  25. Asadollahi M, Ramezani M, Khanmoradi Z, Karimialavijeh The efficacy comparison of  citalopram, fluoxetine, and placebo on  motor recovery after ischemic stroke: a  double-blind placebo-controlled randomized controlled trial. Clin Rehabil. 2018;32(8):1069-1075. https://doi.org/10.1177/0269215518777791
  26. Dennis M, Mead G, Forbes J, et Effects of fluoxetine on  functional outcomes after acute stroke (FOCUS): a  pragmatic, double-blind, randomised, controlled trial. Lancet. 2019;393(10168):265-274. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)32823-X
  27. Lundstrom E, Isaksson E, Nasman P, et Safety and efficacy of fluoxetine on functional recovery after acute stroke (EFFECTS): a randomised, double-blind, placebo-controlled trial. Lancet Neurol. 2020;19(8):661- 669. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(20)30219-2
  28. AFFINITY Trial Collaboration. Safety and efficacy of fluoxetine on functional outcome after acute stroke (AFFINITY): a randomised, double-blind, placebo-controlled trial. Lancet Neurol. 2020;19(8):651- 660. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(20)30207-6
  29. Mohammadianinejad SE, Majdinasab N, Sajedi SA, Abdollahi F, Moqaddam MM, Sadr F. The effect of lithium in poststroke motor recovery: a double-blind, placebo-controlled, randomized clinical trial. Clin Neuropharmacol. 2014;37(3):73- 78. https://doi.org/10.1097/WNF.0000000000000028
  30. Albert U, De Cori D, Blengino G, Bogetto F, Maina Lithium treatment and potential long-term side effects: a systematic review of the literature. Riv Psichiatr. 2014;49(1):12-21. https://doi.org/10.1708/1407.15620
  31. Chen CLH, Young SHY, Gan HH, et al. Chinese medicine neuroaid efficacy on stroke recovery: a double-blind, placebo-controlled, randomized study. Stroke. 2013;44(8):2093-2100. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.113.002055
  32. Di Cesare F, Mancuso J, Woodward P, Bednar MM, Loudon PT, A9541004 Stroke Study Group. Phosphodiesterase-5 inhibitor PF- 03049423 effect on  stroke recovery: a  double-blind, placebo-controlled randomized clinical trial. J Stroke Cerebrovasc Dis. 2016;25(3):642-649. https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2015.11.026
  33. Sivenius J, Sarasoja T, Aaltonen H, Heinonen E, Kilkku O, Reinikainen K. Selegiline treatment facilitates recovery after stroke. Neurorehabil Neural Repair. 2001;15(3):183-190. https://doi.org/10.1177/154596830101500305
  34. Wieloch T, Nikolich K. Mechanisms of neural plasticity following brain injury. Curr Opin Neurobiol. 2006;16(3):258-264. https://doi.org/10.1016/j.conb.2006.05.011
  35. Muresanu DF, Buzoianu A, Florian SI, von Wild T, Muresanu Towards a  roadmap in  brain protection and recovery. J Cell Mol Med. 2012;16(12):2861-2871. https://doi.org/10.1111/j.1582-4934.2012.01605.x
  36. Sahota P, Savitz SI. Investigational therapies for ischemic stroke: neuroprotection and neurorecovery. Neurotherapeutics. 2011;8(3):434-451. https://doi.org/10.1007/s13311-011-0040-6
  37. Muresanu DF, Florian S, Homberg V, et al. Efficacy and safety of cerebrolysin in neurorecovery after moderate-severe traumatic brain injury: results from the CAPTAIN II trial. NeurolSci. 2020;41(5):1171- 1181. https://doi.org/10.1007/s10072-019-04181-y
  38. Muresanu DF, Buzoianu A, Florian SI, von Wild Towards a roadmap in brain protection and recovery. J  Cell Mol Med. 2012;16(12):2861-2871. https://doi.org/10.1111/j.1582-4934.2012.01605.x
  39. Riley C, Hutter-Paier B, Windisch M, Doppler E, Moessler H, Wronski R. A peptide preparation protects cells in organotypic brain slices against cell death after glutamate intoxication. J Neural Transm. 2006;113(1):103-110. https://doi.org/10.1007/s00702-005-0302-8
  40. Wronski R, Tompa P, Hutter-Paier B, Crailsheim K, Friedrich P, Windisch M. Inhibitory effect of  a  brain derived peptide preparation on the Ca++-dependent protease, calpain. J  Neural Transm (Vienna). 2000;107(2):145-157. https://doi.org/10.1007/s007020050013
  41. Siepmann T, Penzlin AI, Kepplinger J, et Selective serotonin reuptake inhibitors to improve outcome in  acute ischemic stroke: possible mechanisms and clinical evidence. Brain Behav. 2015;5(10):e00373. https://doi.org/10.1002/brb3.373
  42. McCann SK, Cadi I, Mead GE, et Efficacy of anti – depressants in  animal models of  ischemic stroke. Stroke. 2014; 45(10):3055-3063. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.114.006304
  43. Mead GE, Hsieh C-F, Lee R, et al. Selective serotonin reuptake inhibitors (SSRIs) for stroke recovery. Cochrane Database Syst Rev. 2012;11:CD009286. https://doi.org/10.1002/14651858. pub2
  44. Ziganshina LE, Abakumova T, Vernay L. Cerebrolysin for acute ischaemic stroke. Cochrane Database Syst Rev. 2016;12:CD007026. https://doi.org/10.1002/14651858. pub4
  45. Hiroki A, Susumu J, Takuya T. Pharmacological enhancement of stroke rehabilitation. Stroke. 2019;50(11):3323-3329. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.119.023720

Індексування журналу:

Український Вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал

ДУ «ІНПН імені
П.В. ВОЛОШИНА
НАМН УКРАЇНИ»