Персоналізована медицина  — це  інноваційний підхід, що  враховує індивідуальні біологічні, соціальні та  психологічні відмінності людей під час розроблення заходів профілактики та  лікування захворювань. Цілі персоналізованої медицини в  психіатрії  — передбачити сприйнятливість індивіда до  хвороб, досягти точного діагнозу та  привести до  ефективного та  сприятливого реагування на  лікування. Персоналізована медицина вже є  звичною річчю в  різних галузях медицини, проте щодо лікування шизофренії, попри  велику потребу, є  мало розвиненою. У цій статті проаналізовано наявну в  літературі інформацію щодо використання антипсихотиків в  терапії шизофренії з  позицій персоналізованої медицини з  метою виокремлення рекомендацій, які дадуть змогу підвищити ефективність терапії психотичних симптомів та визначити вектор подальших наукових пошуків в цьому напрямі. Попри  існування багатьох міжнародних та  локальних керівництв і  протоколів щодо терапії антипсихотиками, досі є  проблема раннього визначення, який антипсихотик буде найбільш ефективним та  безпечним для  конкретного пацієнта  — пацієнти зазвичай проходять терапію різними антипсихотиками, перш ніж оптимальний буде визначений В  терапії шизофренії жодний антипсихотичний препарат та  жодне дозування не  є  універсальними. Отже, для  максимізації ефекту та  мінімізації ризику появи побічних ефектів потрібно зважати на чисельні індивідуальні характеристики кожного окремого пацієнта. Зокрема, слід зважати на  такі характеристики: стать, вік, особливості клінічної картини (домінантна симптоматика, час появи симптомів та їх інтенсивність), коморбідні психічні та соматичні розлади, наявність/відсутність шкідливих звичок, відповідь на попередню терапію (якщо така була). З огляду на можливість застосування широкого діапазону дозування амісульприду та його та значущу ефективність у зменшенні симптомів різних груп у різних категорій пацієнтів, він має потенціал до  широкого використання у  персоналізованій психіатрії.