Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325

ОСОБЛИВОСТІ КОГНІТИВНИХ ФУНКЦІЙ ХВОРИХ ІЗ СУДИННОЮ ДЕМЕНЦІЄЮЗ РІЗНОЮ ЛОКАЛІЗАЦІЄЮ ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Тип статті

Рубрика

Індекс УДК:

Анотація

Мета дослідження  — визначити особливості когнітивного функціонування у  осіб із  судинною деменцією з різною локалізацією вогнищ ураження головного мозку.

Обстежено 157 осіб із  діагнозом судинна деменція. До групи 1 (Г1) увійшли 22 особи із локалізацією патологічного процесу у  лобній частці, до  групи 2 (Г2) — 18 пацієнтів із ураженням скроневої частки, до  групи  3  (Г3)  — 17  пацієнтів із  ураженням тім’яної частки, до  групи  4  (Г4)  — 15 пацієнтів із  ураженням потиличної частки, до групи 5 (Г5) — 68 осіб із тотальним ураженням.

Методи дослідження: клініко-психопатологічний, клініко-інструментальний, експериментально-психологічний, анамнестичний, клініко-статистичний.

У Г1 найбільш ураженим когнітивним доменом є  абстракція, окрім того, суттєве когнітивне зниження спостерігається за  таким доменами: «відстрочене пригадування», «увага (цифри)» та «мовлення (повторення)». Для Г2 найвираженіше зниження когнітивного функціонування відбулося за  такими доменами: «відстрочене пригадування», «швидкість мовлення» та «лічення». Помітним також є зниження за доменами «мовлення (повторення)» та «увага (цифри)». У Г3 найбільш ураженими когнітивними доменами є  швидкість мовлення та  мовлення (повторення), що  очевидно є  наслідком розміщення центру Брока, що відповідає за мовлення, у тім’яних частках; окрім того, суттєве когнітивне зниження спостерігається за  доменом «відстрочене пригадування». Для  Г4 найвираженіше зниження когнітивного функціонування відбулося за доменами: «зорово-конструктивні навички» та  «називання предметів», що  є  прямим наслідком ураження центрів зору. В Г5 загалом відзначалося найсильніше когнітивне зниження, порівняно із особами з груп із локалізованою патологією, яке відповідало помірній деменції. Більшість когнітивних доменів продемонстрували статистично значуще зниження порівняно з  рештою груп.

Сторінки

Рік / Номер журналу

Перелiк використаної лiтератури

  1. Global prevalence of dementia: a Delphi consensus study  / Cleusa P.  Ferri, Martin Prince, Carol Brayne  [et  al.] // The  lancet. 2005. 366(9503): 2112—7. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(05)67889-0.
  2. Risk factors for ischaemic and intracerebral haemorrhagic stroke in 22 countries (the INTERSTROKE study): a case-control study / O’Donnell M.  J. Xavier D., Liu  L. [et  al.]  // The  Lancet. 2010. Vol.  376(9735). P.  112—123. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(10)60834-3.
  3. Хомазюк Т. А., Кротова В.  Ю. Фактори ризику когнітивних порушень при артеріальній гіпертензії  // Український медичний часопис. 2019. Т. 2, №  2. С. 34—36. DOI: https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.130.140724.
  4. Пелешко О. С., Скибчик В.  А.  Роль чинників ризику у розвитку когнітивних порушень у хворих з артеріальною гіпертензією  // Здобутки клінічної i  експериментальної медицини. 2018. № 2. С. 270—271. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2018_2_54.
  5. Progression of impairment in patients with vascular cognitive impairment without dementia  / C.  Wentzel, K. Rockwood, C. MacKnight [et al.] // Neurology. 2001. Vol. 57. No. 4. P. 714—716. DOI: https://doi.org/10.1212/wnl.57.4.714.
  6. Vascular cognitive impairment and dementia: JACC scientific expert panel / C. Iadecola, M. Duering, V. Hachinski [et al.] // Journal of the American College of Cardiology. 2019. Vol.  73, No.  25. P. 3326—3344. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2019.04.034.
  7. Coronary heart disease and risk for cognitive impairment or dementia: systematic review and meta-analysis / K. Deckers, S. H. J. Schievink, M. M. F. Rodriquez [et al.] // PLoS One. 2017. Vol. 12. No. 9. P. e0184244. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0184244.eCollection2017.
  8. Frailty in Older Adults with Mild Dementia: Dementia with Lewy Bodies and Alzheimer’s Disease / Borda  M.  G. Soennesyn H., Steves C.  J. [et  al.] // Dementia and Geriatric Cognitive Disorders Extra. 2019. Vol. 9. No. 1. P. 176—183. DOI: https://doi.org/10.1159/000496537.
  9. Folstein M. F., Folstein S. E., McHugh P.  R. Mini-Mental State: a  practical guide for grading the mental state of  patients for the clinician // Journal of Psychiatric Research. 1975. Vol. 12(3). P. 189—198. DOI: https://doi.org/10.1016/0022-3956(75)90026-6.
  10. Neuropsychological Assessment of Neuropsychiatric and Neuromedical Disorders / K. M. Adams, I. Grant & K. M. Adams (Eds.). 3rd ed. New York, NY: Oxford University Press, 2009.