Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325

ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕРСОНІФІКАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ДОПОМОГИ ЦИВІЛЬНИМ ОСОБАМ З АДАПТАЦІЙНИМИ РОЗЛАДАМИ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ ПСИХОСОЦІАЛЬНОГО СТРЕСУ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ, НА ОСНОВІ ПРОГНОЗУ ТЯЖКОСТІ ЇХ НАСЛІДКІВ

Тип статті

Рубрика

Індекс УДК:

Анотація

Метою роботи було розроблення технології прогнозної оцінки тяжкості клініко-психопатологічного перебігу й  психосоціальних наслідків розладів адаптації у цивільних осіб, які зазнали впливу психосоціального стресу в умовах військового конфлікту, як  базису для визначення обсягу і змісту лікувально-реабілітаційних заходів для  цього контингенту пацієнтів.

Обстежено 109  осіб, які  зазнали психосоціального стресу в  умовах військового конфлікту: група  1  — 6  вдів загиблих військовослужбовців; група  2  — матері, батьки і  дружини учасників бойових дій, які повернулися до  мирного життя, всього 71  особа; група  3  — 32  внутрішньо переміщені особи. В усіх обстежених діагностовано порушення психіки кластера F43.2  — адаптаційні розлади.

В процесі роботи розроблено систему визначення прогнозу, що дає змогу провести різновекторне оцінювання стану індивіда за оцінкою клініко-психопатологічного стану та психосоціального функціонування, а також сформувати прогнозну оцінку ризику ускладнень як за окремими сферами, так і у комплексній взаємодії клінічних і  соціально-психологічних чинників.

Виокремлено три групи для оцінки ризику важкого перебігу захворювання і  ускладнень з  боку психічної сфери, а  також психосоціальної дезадаптації як  за  окремими кластерами, так і  загалом, за  інтегральним ризиком: 1)  сприятливого прогнозу; 2)  умовно сприятливого прогнозу; 3) несприятливого прогнозу. Для  кожної з  цих груп ми  запропонували комплекс діагностичних, лікувальних, реабілітаційних та  профілактичних заходів.

Запропонована технологія прогнозування ризику перебігу розладів адаптації  — проста у  застосуванні, інформативна, придатна для  використання у  практичній охороні здоров’я, для визначення обсягу і змісту заходів лікувально-реабілітаційної допомоги, що дає змогу рекомендувати її до широкого впровадження у клінічну практику

Сторінки

Рік / Номер журналу

Перелiк використаної лiтератури

  1. Peace and Security // Bulletin of United Nations. New York: UN, 2020. 36 р. URL: https://www.un.org/ru/sections/un-charter/preamble/index.html.
  2. Andreouli E., Howarth C. National identity, citizenship and immigration: Putting identity in context // Journal for the Theory of Social Behaviour. 2013. Vol. 43(3). Р. 361—382. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-5914.2012.00501.x.
  3. Gomez-Suarez A., Newman J. Safeguarding political guarantees in the Colombian peace process: Have Santos and FARC learnt the lessons from the past? // Third World Quarterly. 2013. Vol 34(5). P. 819—837. DOI: https://doi.org/10.1080/014 36597.2013.800747.
  4. Hopkins N., Blackwood L. Everyday citizenship: Identity and recognition // Journal of Community & Applied Social Psychology. 2011. Vol. 21. P.  215—227. DOI: https://doi.org/10.1002/casp.1088.
  5. Howarth C., Andreouli E., Kessi, S. Social representations and the politics of participation // In: Dekker, H. The Palgrave handbook of global political psychology / Kinnvall, C., Capelos, T., Nesbitt-Larking, P. (Eds.). Basingstoke, United Kingdom : Palgrave Macmillan, 2014. P. 19—38. URL: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-1-137-29118-9_2.
  6. Jovchelovitch S., Priego-Hernandez J. Underground sociabilities: Identity, culture and resistance in the favelas of Rio  de  Janeiro. Brasilia, Brazil: UNESCO. 2013. 246 p. URL: https://eprints.lse.ac.uk/53678/1/Priego-Hernandez_2013_Underground_sociabilities.pdf.
  7. Kaplan O., Nussio E. Community counts: The social reintegration of ex-combatants in Colombia // Conflict Management and Peace Science. 2018; 35(2): 132—153. DOI: https://doi.org/10.1177/0738894215614506.
  8. Ugarriza J. E., Craig, M. J. The  relevance of  ideology to  contemporary armed conflicts: A  quantitative analysis of  former combatants in  Colombia  // Journal of  Conflict Resolution. 2013. Vol. 57(3). P.  445—477. DOI: https://doi.org/10.1177/0022002712446131.
  9. Human amygdala engagement moderated by early life stress exposure is a biobehavioral target for predicting recovery on antidepressants / Goldstein-Piekarski A. N., Korgaonkar M. S., Green E. [et al.] // Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 2016. Vol. 113. P. 11955—11960. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1606671113.
  10. Марута Н. О., Каленська Г. Ю., Явдак І. О., Малюта Л. В. Розлади психічного здоров’я у внутрішньо переміщених осіб // Український вісник психоневрології. 2018. Т.  26, вип. 2 (95), 68—71.
  11. Шпильовий Я. В. Клінічний зміст і вираженість депресивних і тривожних феноменів в структурі невротичних тривожно-депресивних розладів різного психоґенезу у жінок (вимушених переселенців та дружин військовослужбовців — учасників АТО // Там само. 2017. Т.  25, вип. 2 (91). С. 88—91.
  12. Маркова М. В., Росінський Г. С. Порушення здоров’я сім’ї демобілізованих військовослужбовців — учасників АТО: психопатологічний, психологічний, психосоціальний і сімейний виміри проблеми  // Там само. 2018. Т.  26, вип.1 (94). С. 78—82.