Мета дослідження: виявити вплив психічних і поведінкових розладів на здатність осіб, які вчинили правопорушення сексуального характеру, усвідомлювати свої дії та  керувати ними.

Автор проаналізувала 287 підекспертних, які вчинили такі правопорушення та перебували на судово-психіатричній експертизі (СПЕ) в Київському міському центрі СПЕ, за період з 2000 до 2015 року (16 років). Були використані анамнестичний, інформаційно-аналітичний, соціально-демографічний, клініко-психопатологічний, експериментально-психологічний, експертний, ситуаційного аналізу, статистичний методи.

У групі «обмежено осудних» порівняно з  «осудними» достовірно переважали підекспертні, в яких агресивно-насильницька психопатологічна мотивація сполучалася з задоволенням викривленого сексуального потягу. У  групі «осудних» порівняно з  «обмежено осудними» достовірно переважали підекспертні з  корисливою, агресивною, корисливо-насильницькою мотиваціями. У більшої частини досліджуваних було виявлене викривлення сексуального потягу компульсивного характеру (91,8%): на  педофілію страждали 65,8% підекспертних, ексгібіціонізм  — 13,7%, геронтофілію  — 4,1%, некрофілію — 1,4%, садизм — 5,5%. Здебільшого досліджувані були психічно здоровими (71,2%). У 13,7% випадків виявлене органічне ураження головного мозку резидуального ґенезу, розлад особистості спостерігався в  5,5% випадків, розумова відсталість легкого ступеня  — 5,5%, синдром залежності внаслідок вживання алкоголю — 4,1%, проста шизофренія — 1,4%. Більша частина досліджуваних не мали коморбідної патології (58 осіб — 79,5%).

Критерієм застосування примусових заходів медичного характеру у  вигляді направлення до  спеціалізованого закладу з  надання психіатричної допомоги є  визнання особи «неосудною», надання амбулаторної допомоги в примусовому порядку  — «обмежено осудною» та  такою, що страждає на  розлад сексуального потягу.

Проведене дослідження й  отримані результати дають змогу удосконалити судово-психіатричне експертне дослідження, зумовлюють підвищення його якості та  доказовості експертних висновків, що є додатковою гарантією охорони прав людини, запобігає необґрунтованому призначенню повторної експертизи, скорочує строки експертного дослідження.