Проблема психічної реабілітації комбатантів Збройних Сил  України (ЗСУ) залишається актуальною у  вітчизняному психіатричному дискурсі. Метою дослідження було сформувати клінічний глосарій типології порушень сну у  військовослужбовців ЗСУ.

На  базі Запорізького військового госпіталю обстежено 64  діючих військовослужбовців ЗСУ з неорганічними порушеннями сну. На ґрунті даних, отриманих з використанням Пітсбурзького опитувальника якості сну, шкали сонливості Епворта та клінічного інтерв’ю, було сформовано п’ять діагностичних векторів оцінки диссомнічного статусу у військовослужбовців ЗСУ.

Компіляції відповідності за певними діагностичними векторами сформували специфічні варіанти диссомнічого синдрому, серед них можливо виокремити: афективно-румінативний (спостерігався у  7,8% осіб), ідеаторно-румінативний (у  18,7%), обсесивно-румінативний (у  10,9%), агрипнічний (у  7,8%), агрипно-дисфоричний (у  14,1%), агрипно-астенічний (у  21,9%), агрипно-анестетичний (у  10,9%), агрипно-гіперстенічний (у  9,4%), анксіозно-інкрустований (у 9,4%), гіперсензитивно-інкрустований (у 7,8%), соматоформно-інкрустований (у 15,6%), інкубозно-інкрустований (у 25,0%), альтернуючий (у 12,5%), інвертований (у  18,8  %), екзантуючий (у  3,1%), анксіозно-індукований (у  14,1%), соматоформно-індукований (у 10,9%), інкубозно-індукований (у  15,6%), гіперсензитивно-індукований (у  10,9%), абортивний (у  6,3%), анксіозно-фрагментований (у  7,8%), гіперсензитивно-фрагментований (у  12,5%), соматоформно-фрагментований (у  7,8%), інкубозно-фрагментований (у  14,1%).

Відповідно до  п’яти сформованих діагностичних векторів оцінки диссомнічного статусу виявлено варіанти компіляцій характеристик порушення сну та  сформовано їх  глосарій, що  є  універсальним номінативним інструментом для докладної клінічної характеристики диссомнічних проявів.