З метою вивчення ролі ґендерних особливостей в  розвитку депресивних розладів на  моделі населення Харківської області проведений аналіз захворюваності, частоти депресій та  віку маніфестації захворювання.

Структура захворюваності на  депресивні розлади характеризується переважанням жінок. Співвідношення чоловічої та  жіночої статі при більшій частині форм депресій (F32, F33, F34) становить 1 : 2,86—3,44 (серед пацієнтів з біполярним розладом (F31) кількісна перевага жінок є меншою — 1 : 1,38).

Частота депресивних розладів в популяції становила 0,21 %. В усі вивчені роки накопичена частота депресій в  жіночій частині населення була в 1,4—2,4 рази вищою, ніж у чоловіків, що  дає підставу розглядати жіночу стать як  чинник підвищеного ризику формування депресивних розладів. Вивчення віку маніфестації та  піку захворюваності в  ґендерному аспекті показало, що  депресія у  чоловіків асоціюється з більш ранньою маніфестацією (10—14 років) та максимумом захворюваності в  віці 45—49  років (у жінок відповідні періоди реєструвалися у 15—19 років та 50—59 років).

Вважаючи депресивні розлади багатофакторною хворобою, слід наголосити імовірність важчого перебігу у  чоловіків та  менш вираженого — у жінок. Важкість захворювання пацієнта формує диференційований ризик для родичів хворого. Найвищий ризик мають родичі хворого з важкою формою і  ранньою маніфестацією.

Отримані дані є  важливими для практичного генетичного та  клінікопсихопатологічного прогнозування.