Проведено дослідження 203 пацієнтів, зокрема, 75  — із  деменцією при хворобі Альцгеймера (ХА), 73 — із судинною деменцією (СД) та 60 — із змішаною деменцією (ЗД). За наявністю/відсутністю ознак суїцидальної поведінки (намірів, спроб, думок, антивітального настрою, висловлювань) пацієнти були поділені на основну та контрольну групи. Серед пацієнтів із  ХА 36  пацієнтів становили основну групу, 39 — контрольну; при СД 39  пацієнтів  — основну, 34  — контрольну; при ЗД 30  пацієнтів увійшли до  основної групи, 30  — до  контрольної.

Встановлено, що  в  56,0  % випадків при деменції внаслідок ХА, в  65,0  %  — при СД та  в  56,0  %  — при ЗД в  клінічній картині виявляється суїцидальна поведінка (СП).

Визначено комплекс чинників ризику-антиризику СП, феноменологію та типологію суїцидоґенезу при деменціях, що  стали мішенями для  розроблення диференційованої програми медико-психологічної реабілітації та превенції (МПРП) СП для цього контингенту хворих.

Розроблено концепцію суїцидоґенезу при деменціях, яка визначає механізми формування СП під впливом екстрата  інтраперсональних чинників.

З  урахуванням механізмів формування та предикторів СП, особливостей клініко-психопатологічних і клініко-феноменологічних проявів СП за  різних типів деменцій розроблено та  апробовано комплексну диференційовану програму МПРП СП, що  реалізувалася на  основі комплексного підходу з  використанням психофармакологічних, психотерапевтичних, психоосвітніх та  психосоціальних заходів.

За  результатами апробації розробленої системи доведено її  високу ефективність, що  підтверджується позитивною динамікою клініко-психопатологічних показників, суїцидологічного статусу та рівнем незалежності в повсякденному житті пацієнтів із СП при деменціях.