Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325
Головна » Архiв номерiв » 2020 » Том 28, випуск 4 (105) » ОЦІНКА ВПЛИВУ АНТИСПАСТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ КЛІНІКО-НЕЙРОФУНКЦІОНАЛЬНОГО, НЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНОГО ТА НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕНЬ

ОЦІНКА ВПЛИВУ АНТИСПАСТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ КЛІНІКО-НЕЙРОФУНКЦІОНАЛЬНОГО, НЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНОГО ТА НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕНЬ

Автори

Тип статті

  • Наукова стаття

Рубрика

  • МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ

Ключовi слова

Індекс УДК:
  • 616.832-004.2 -073.756.8:612.66

Анотація

Мета роботи: провести комплексну клініко-інструментальну оцінку ефективності антиспастичної терапії у пацієнтів з розсіяним склерозом.

Проведено спостереження за 68 хворими на  розсіяний склероз. Пацієнти приймали три антиспастичних препарати — баклофен, тіоколхікозид (мускомед), толперизон (мідокалм). Було оцінено ступінь неврологічного дефіциту за  шкалою EDSS, рівень спастичності за шкалою Ешворта, проведено електронейроміографічне обстеження за  стимуляційною неінвазивною методикою. Пацієнтам проводили тест оцінки 25-футової ходи з засіканням часу (T25FW), тест з 9 отворами і стержнями (9-HPT). Пацієнти заповнювали анкети для  оцінки якості життя (EuroQoL-5D), втоми (MFIS), болю (VAS). Оцінювання проводили до  лікування, через 10  днів та  через 2  місяці.

У  групі пацієнтів, що  приймали тіоколхікозид, сумарний бал спастичності становив 12,87  ±  3,35, толперизон  — 14,17  ±  3,99, баклофен  — 17,03  ±  3,74. Через 10  днів після лікування в  усіх групах пацієнтів зменшилися показники спастичності. У  групі тіоколхікозиду EDSS до  лікування становив 5,15  ±  0,88, толперизону — 5,05 ± 0,63, баклофену — 5,68  ±  0,82. Показник розміру ефекту за показниками Коена і Гласса був сильним. Через 10  днів середній бал EDSS у групі пацієнтів, що  приймали тіоколхікозид, становили 5,06  ±  0,85, толперизон — 4,98 ± 0,56, баклофен — 5,55 ± 0,79 (p  < 0,05). Показники ходи (ambulation) достовірно поліпшилися в  трьох групах пацієнтів, що  вплинуло на  бал EDSS.

Досліджувані препарати достовірно знижують спастичність і  підвищують якість життя пацієнтів, поліпшують показники ходи, знижують втому і відчуття болю, показники тестів T25-FW, 9-HPT; ефект від лікування сталий протягом 2 місяців. Показники розміру ефекту були сильними під час оцінювання сумарної спастичності. Під час застосування тіоколхікозиду у пацієнтів достовірно підвищується показник М-амплітуди у ділянці зап’ястка, щиколотки, коліна.

Сторінки

  • 18-24

Рік / Номер журналу

Завантажити PDF

Перелiк використаної лiтератури

  1. Завалишин И. А., Бархатова В.  П., Шитикова И.  Е. Спастический парез. В  кн.: Рассеянный склероз. Избранные вопросы теории и практики. М., 2000. С. 436—455.
  2. Patejdl R., Zettl U. Spasticity in  multiple sclerosis: Contribution of inflammation, autoimmune mediated neuronal damage and therapeutic interventions // Autoimmun Rev. 2017. Vol. 16(9). P. 925—936. DOI: https://doi.org/10.1016/j.autrev.2017.07.004.
  3. Beer S. Management of spasticity in  multiple sclerosis (MS) // MS Alumni Programme, 2014. URL: https://www.excemed.org/ms-alumni/resources/management-spasticity-multiple-sclerosis-ms.
  4. A randomized, double-blind, placebo-controlled study of the efficacy and safety of tolperisone in spasticity following cerebral stroke / Stamenova  , Koytchev R., Kuhn  K. [et al.]  // European journal of  neurology. 2005. Vol.  12  (6). P.  453—461. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-1331.2005.01006.x.
  5. Эффективность ботулинотерапии в лечении спастичности нижней конечности / С. Е. Хатькова, М. А. Акулов, В. О. Захаров [и др.] // Фарматека. 2018. № s2. С. 45—53. DOI: https://dx.doi.org/10.18565/pharmateca.2018.s2.45-53.
  6. Гусев Е. И., Гехт А. Б. Спастичность // Русский медицинский журнал. 1999. Т. 7, № 12. С. 45—47. URL: http://akrikhin.ru/upload/iblock/044/gusev_geht__spastichnost__rmj_1999_n12.pdf.
  7. Камчатнов П. Р. Спастичность — современные подходы к терапии // РМЖ. 2004. № 14. С. 849.
  8. Balantrapu S., Sandroff B. M., Sosnoff J. J. Perceived Impact of Spasticity Is Associated with Spatial and Temporal Parameters of Gait in Multiple Sclerosis // ISRN Neurology. 2012. Article ID 675431, 6 pages. DOI: https://doi.org/10.5402/2012/675431.
  9. Spasticity in multiple sclerosis: Associations with impairments and overall quality of  life  / Milinis, K., Tennant, A., Young, C. A., & TONiC study group // Multiple Sclerosis and Related Disorders. 2016. Vol. 5. P. 34—39. DOI: https://doi.org/10.1016/j.msard.2015.10.007.
  10. Shakespeare D., Craig J., Lloyd M. Spasticity and Movement // International MS Journal. 2001. Vol. 7(3). P. 93—99.
  11. Schapiro R. T. Managing the Symptoms of Multiple Sclerosis, 5th edition. Demos Medical Publishing. 2007.
  12. Bowden M., Stokic D. Clinical and Neurophysiologic Assessment of Strength and Spasticity During Intrathecal Baclofen Titration in Incomplete Spinal Cord Injury: Single-Subject Design // The Journal of Spinal Cord Medicine. 2009. Vol. 32(2). P. 183—190. DOI: https://doi.org/10.1080/10790268.2009.11760770.
  13. Traitement par Baclofen intrathécal de la spasticité et  des spasmes en  flexion/extension des lésions médullaires  / Azouvi, P.; Biraben, A.; Bussel, B. [et al.] // Annales de réadaptation et de médecine physique. 1991. Vol. 34(2). P. 143—149. URL: http://pascal-francis.inist.fr/vibad/index.php?action=getRecordDetail&idt=5104905.
  14. Sue K., Brandfass K. Spasticity // Clinical Bulletin National MS Society. 2008. Vol. 5. P. 4—14. URL: https://secure.nationalmssociety.org/docs/HOM/clinicalbulletin_spasticity.pdf.
  15. Feldman R. , Kelly-Hayes M., Conomy J. P., Foley J.  M. Baclofen for spasticity in multiple sclerosis. Double-blind crossover and threeyear study // Neurology. 1978. Vol. 28(11). P. 1094—1098. DOI: https://doi.org/10.1212/wnl.28.11.1094.
  16. Pinto O. D., Polker M., Debono G. Results of international clinical trials with Lioresal // Postgraduate medical journal. 1972. Vol. 48 (Suppl5). P. 18—23.
  17. Cartlidge N. E., Hudgson P., Weightman D. A comparison of baclofen and diazepam in the treatment of spasticity // J Neurol Sci. 1974. Vol. 23. P. 17—24. DOI: https://doi.org/10.1016/0022-510x(74)90137-3.
  18. Symptomatic therapy in multiple sclerosis / Frohman T. C., Castro W., Shah A., Courtney A. [et al.]// Ther Adv Neurol Disord. 2011. Vol. 4. P. 83—98. DOI: https://doi.org/10.1177/1756285611400658.
  19. Sachais B. , Logue J. N., Carey M.  S. Baclofen, a  new antispastic drug. A controlled, multicenter trial in patients with multiple sclerosis // Archives of neurology. 1977. Vol. 34. P. 422— 428. DOI: https://doi.org/10.1001/archneur.1977.00500190056008.
  20. Basmajian J. V. Lioresal (baclofen) treatment of spasticity in multiple sclerosis // Am J Phys Med. 1975. Vol. 54. P. 175—177. PMID: 1098477. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/1098477/.
  21. Nielsen J. F., Anderson J. B., & Sinkjaer T. Baclofen increases the soleus stretch reflex threshold in the early swing phase during walking in spastic multiple sclerosis patients // Multiple sclerosis (Houndmills, Basingstoke, England). 2000. Vol. 6(2). P. 105—114. DOI: https://doi.org/10.1177/135245850000600209.
  22. Nielsen J. , Sinkjaer T. Peripheral and central effect of baclofen on ankle joint stiffness in multiple sclerosis // Muscle & nerve. 2000. Vol. 23. P. 98—105.
  23. Walking improvements with nabiximols in patients with multiple sclerosis / Coghe G., Pau M., Corona F. [et al.] // J. Neurol. 2015. Vol. 262(11). P. 2472—2477. DOI: https://doi.org/10.1007/s00415-015-7866-5.
  24. Orsnes G. B., Sørensen P. S., Larsen T. K., Ravnborg M. Effect of baclofen on gait in  spastic MS patients  // Acta neurologica Scandinavica. 2000. Vol.  P.  244—248. DOI: https://doi.org/10.1034/j.1600-0404.2000.101004244x./.
  25. Spasticity Management in Multiple Sclerosis. EvidenceBased Management Strategies for Spasticity Treatment in Multiple Sclerosis : Clinical Practice Guideline / P. Haselkorn, R. C. Balsdon, W. Fry [et al.]  // The Journal of  Spinal Cord Medicine. 2005. Vol. 28, Issue 2. P. 173–199. DOI: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/10790268.2005.11754545.
  26. Dulin J., Kovács L., Ramm S. Evaluation of sedative effects of single and repeated doses of 50 mg and 150 mg tolperisone hydrochloride // Pharmacopsychia. 1998. Vol. P. 137—142. DOI: https://doi.org/10.1055/s-2007-979315.
  27. Tekes K. Basic Aspects of the Pharmacodynamics of Tolperisone, A  Widely Applicable Centrally Acting Muscle Relaxant // The Open Medicinal Chemistry Journal. 2014. Vol. 8. P. 17—22. DOI: https://doi.org/10.2174/1874104501408010017.
  28. Pratzel H. G., Alken R. G., Ramm S. Efficacy and tolerance of repeated oral doses of tolperisone hydrochloride in the treatment of painful reflex muscle spasm: results of a  prospective placebo-controlled double-blind trial // Pain. 1996. Vol. 67(2—3). P. 417—425. DOI: https://doi.org/10.1016/0304-3959(96)03187-9.
  29. Prophylactic tolperisone for post-exercise muscle soreness causes reduced isometric force — a double-blind randomized crossover control study / Bajaj P., Arendt-Nielsen L., Madeleine P., Svensson P.  // Eur  J  2003. 7(5). P. 407—418. DOI: https://doi.org/10.1016/S1090-3801(02)00145-3.
  30. Garg T., Yadav V. A comparative study on  safety and efficacy of tolperisone with etodolac and thiocolchicoside with etodolac in patients of acute low back pain with musculoskeletal spasm // Int J Basic Clin Pharmacol. 2019. Vol. 8, No. 11. P. 2459— 2464. DOI: http://dx.doi.org/10.18203/2319-2003.ijbcp20194784.
  31. Clinical comparative study: efficacy and tolerability of tolperisone and thiocolchicoside in acute low back pain and spinal muscle spasticity / Rao R., Panghate A., Chandanwale A. [et ] // Asian spine journal. 2012. Vol.  6(2). P.  115—122. DOI: https://doi.org/10.4184/asj.2012.6.2.115.
  32. Tabtimsuwan S., Sitthinamsuwan B., Chankaew E. Spasticity: A comprehensive review // Siriraj Medical Journal. 2011. Vol. 63. P. 32—37. URL: https://he02.tci-thaijo.org/index.php/sirirajmedj/article/view/240897 .
  33. Flachenecker P., Henze T., Zettl U. K. Spasticity in patients with multiple sclerosis — clinical characteristics, treatment and quality of life // Acta Neurol. Scand. 2014. Vol. 129(3). P. 154—162. DOI: https://doi.org/10.1111/ane.12202.
  34. Alonso A., Hernan M. Temporal trends in the incidence of  multiple sclerosis: a  systematic review  // Neurology. 2008. Vol.  71. P. 129—135. DOI: https://doi.org/10.1212/01.wnl.0000316802.35974.34.
  35. Spasticity in Multiple Sclerosis / Barnes M. P. Kent R. M., Semlyen J. K. [et al.] // Neurorehabilitation and Natural Repair. 2003. Vol. 17. P. 66—67. DOI: https://doi.org/10.1177/0888439002250449.
  36. Izquierdo G. Multiple sclerosis symptoms and spasticity management: new data // Neurodegener. Dis. Manag. 2017. Vol. 7(6s). P. 7—11. DOI: https://doi.org/10.2217/nmt-2017-0034.

Індексування журналу:

Український Вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал

ДУ «ІНПН імені
П.В. ВОЛОШИНА
НАМН УКРАЇНИ»