Порушення сну є однією з найчастіших скарг у  пацієнтів, які звертаються по медичну допомогу. Так само диссомнічні розлади часто супроводжуються іншими соматичними і психічними захворюваннями. Найбільша коморбідність порушень сну помічена з  тривожними і депресивними розладами, взаємозв’язок яких визначається як  двоспрямований, і  які можуть посилювати перебіг один одного, а  так само впливати на  результати лікування і  виникнення рецидиву в  подальшому. Метою цієї статті було проведення систематичного літературного огляду низки досліджень, що стосувалися вивчення питань взаємозв’язку тривожно-депресивних розладів і порушень сну, особливостей оцінки та сучасних підходів терапевтичного впливу. В  результаті систематичного пошуку літератури були відібрані 25 досліджень для подальшого аналізу. Критеріями відбору були наявність інформації про взаємний вплив розладів сну на  перебіг станів тривожно-депресивного спектра, способів контролю і самоконтролю порушень сну у пацієнтів, а  також підходів фармакологічного і  психотерапевтичного впливу. У  більшій частині досліджень повідомлялося про успішне застосування психоосвітньої роботи, когнітивно-поведінкової психотерапії (індивідуальної, групової) й особистісно-орієнтованої психотерапії з метою корекції сну у пацієнтів, водночас було відзначено, що  відновлення сну приводило до  суттєвого поліпшення коморбідних станів. Так само було виявлено, що найбільш досліджуваними порушення сну були при депресивному розладі, тоді як взаємозв’язок і способи корекції диссомнії при  тривожних розладах вивчено недостатньо.

Отже, подальші дослідження, спрямовані на розширення способів корекції сну при тривожних станах, і створення відповідних диференційованих реабілітаційних програм лікування хворих на тривожно-депресивні розлади з порушеннями сну внесли б вагомий внесок в розвиток клінічної медико-психологічної та  психіатричної практики.