Тип статті
Рубрика
Анотація
У дослідженні автори визначають психометричні маркери посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у комбатантів.
Дослідження проводили протягом 2016—2018 років, обстежено 150 військовослужбовців.
Вибірку формували за критерієм наявності/відсутності ПТСР у комбатантів. Сформовано дві групи порівняння. Перша група — 93 особи, у яких за критеріями МКХ-10 був встановлений діагноз ПТСР (F43.1), друга — 57 умовно здорових осіб (без ознак ПТСР). Усі обстежені були чоловіками, середнім віком 33,71 ± 1,34 роки, переважно сержанти та рядові загальновійськового складу Збройних Сил України (ЗСУ), які служили за контрактом, середня тривалість їх участі у бойових діях становила 214,7 ± 41,55 діб.
Методи дослідження: клініко-психопатологічний, клініко-анамнестичний, психодіагностичний: Міссісіпська шкала посттравматичного стресового розладу (військовий варіант) (Т. M. Keane та співавт., 1987); Опитувальник виразності психопатологічної симптоматики (SCL90-R) (L. R. Derogatis та співавт., 1977, в адаптації V. Starcevic та співавт., 2000); Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS) (A. S. Zigmond, R. P. Snaith, 1983); Шкала клінічної оцінки виразності порушень сну Я. І. Левіна (1995).
Результати дослідження доповнили відомості щодо психічного статусу комбатантів ЗСУ, які брали участь у бойових діях на Сході України, за допомогою квантифікованого оцінення симптомів ПТСР.
Важливою складовою реабілітації комбатантів з ПТСР є створення відповідного терапевтичного середовища на тлі пацієнт-центрованого підходу задля потенціювання психологічної, психотерапевтичної роботи, спрямованої на відновлення взаємин комбатантів на рівні мікро- та макрооточення.
Сторінки
Рік / Номер журналу
Перелiк використаної лiтератури
Науково-практичний медичний журнал
ДУ «ІНПН імені
П.В. ВОЛОШИНА
НАМН УКРАЇНИ»