Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325
Головна » Архiв номерiв » 2020 » Том 28, випуск 1 (102) » ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ В  АСПЕКТІ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПРЕВЕНЦІЇ (Огляд літератури)

ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ В  АСПЕКТІ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПРЕВЕНЦІЇ (Огляд літератури)

Автори

Тип статті

  • Наукова стаття

Рубрика

  • ЛІТЕРАТУРНІ ОГЛЯДИ

Ключовi слова

Індекс УДК:
  • 616.89-008.441.44:343.614

Анотація

Огляд присвячений життєстійкості особистості як  фактора специфічної протекції, потенційно здатного знижувати ризик розвитку суїцидальної поведінки. Розглянуто розвиток поняття «життєстійкість» (hardiness) і  особливості його застосування в предметному полі суїцидології. «Життєстійкість» розуміється як ключова особистісна змінна, опосередковуюча вплив стресогенних факторів (зокрема хронічних) на  соматичне і  душевне здоров’я, а  також на  успішність діяльності. Саме життєстійкість дозволяє людині виносити непереборну тривогу, яка супроводжує вибір майбутнього (невідомості), а  не  минулого (незмінності) в  ситуації екзистенціальної дилеми. Джерельну базу дослідження становили 38  публікацій. Відзначено високу узгодженість думок авторів про те, що життєстійкість є  важливим протективним чинником виникнення суїцидальних ідеацій, виконує буферну (антисуїцидальну) роль в ситуації дистресу, є частиною нормативних функцій адаптаційної системи людини. Значущість вкладу окремих параметрів життєстійкості в протекцію антивітальної та суїцидальної поведінки може індивідуально і  соціокультурно варіювати. Лінійний характер впливу складників феномена життєстійкості на  ймовірність антивітальної та  суїцидальної поведінки є  відносним.

Значущими для розроблення заходів профілактики самогубств є дані про те, що  суїцидальний ризик пов’язаний з  ослабленням резервів життєстійкості, а  зниження зазначеного ризику можливо через зміцнення потенціалу життєстійкості за  допомогою цільових психосоціальних заходів. Потенційна змінність параметра «життє стійкість» дозволяє розглядати його як  важливу мішень превенції суїциду.

Сторінки

  • 84-88

Рік / Номер журналу

Завантажити PDF

Перелiк використаної лiтератури

  1. Программа Всемирной организации здравоохранения «Здоровье — 21: политика достижения здоровья для  всех в  Европейском регионе ВОЗ»  // Европейская серия по  достижению здоровья для всех. URL: http://www.euro.who.int/ru/publications/abstracts/health21-the-health-for-all-policyframework-for-the-who-european-region.
  2. Kobasa S. C. Stressful Life Event, Personality and Health: an Inquiry into Hardiness  // Journal of  Personality and Social Psychology. 1979. No.  Р.  10—11. DOI: https://doi.org/10.1037//0022-3514.37.1.1.
  3. Maddi S. R. Hardiness Training at Illinois Bell Telephone // In: Health promotion evaluation / J. P. Opatz (Ed.). Stevens Point (WI): National Wellness Institute, 1987. P. 101—115.
  4. Леонтьев Д. А., Рассказова Е.  И. Тест жизнестойкости. М. : Смысл, 2006. 63 с.
  5. Тиллих П. Мужество быть. В кн.: Тиллих П. Избранное. Теология культуры. М. : Юрист, 1997. С. 7—132.
  6. Бурханов Р. А. Никулина О. В. Концепция экзистенциалов в трактате М. Хайдеггера «Бытие и время» // Общество: философия, история, культура. 2018. № 6. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/kontseptsiya-ekzistentsialov-v-traktate-m-haydeggera-bytie-i-vremya.
  7. Maddi S. R. Hardiness: An operacionalisation of existential courage // Journal of humanistic psychology. 2004. Vol. 44, no. 3. Р. 279—298. DOI: https://doi.org/10.1177/0022167804266101.
  8. Леонтьев Д. А. Рассказова Е.  И. Жизнестойкость как составляющая личностного потенциала  // Личностный потенциал: структура и диагностика / под ред. Д. А. Леонтьева. М. : Смысл, 2011. 680 с.
  9. Никитина Е. В. Феномен жизнестойкости: концепция, современные взгляды и  исследования  // Academy. 2017. № 4 (19). С. 100—103.
  10. Maddi S. R. Relevance of Hardiness Assessment and Training to the Military Context // Military Psychology. 2007. Vol. 19, no. 1. Р. 61—70. DOI: https://doi.org/10.1080/08995600701323301.
  11. Фоминова А. Н. Жизнестойкость личности. М. : МПГУ, 2012. 152 с.
  12. Сагалакова О. А., Труевцев Д. В. Опросник «Анти витальность и Жизнестойкость» // Медицинская психология в России. 2017. T. 9, № 2 (43). C. 4. URL: http://mprj.ru.
  13. Александрова Л. А. К концепции жизнестойкости в психологии // Сибирская психология сегодня : сб. науч. тр. Вып. 2 / под ред. М. М. Горбатовой, А. В. Серого, М. С. Ясницкого. Кемерово : Кузбассвузиздат, 2004. С. 82—90.
  14. Борисов И. В., Гладышева А. Г., Любов Е. Б. Онтологический взгляд: суицидальное поведение и феномен жизнестойкости // Суицидология. 2013. Т. 4, № 2. C. 35—44.
  15. Чистопольская К. А., Ениколопов С. Н. Жизнестойкость, временная перспектива личности и отношение к смерти в  норме и  после суицидальной попытки  // Сб. материалов науч. конф. «Трансляционная медицина  — инновационный путь развития современной психиатрии» (Самара, 19—21 сентября 2013 г.) / Министерство здравоохранения Российской Федерации и др. Самара, 2013. С. 194—195.
  16. Чистопольская К. А., Ениколопов С. Н. Отношение к смерти после попытки самоубийства: стигматизация и самостигматизация суицидальных пациентов // Вестник психиатрии и психологии Чувашии. 2015. Т. 11, № 1. C. 8—20.
  17. Fang J., Freedenthal S., Osman A. Validation of the Suicide Resilience Inventory-25 with American and Chinese college students // Suicide and Life-Threatening Behavior. 2015. Vol. 45, no. 1. P. 51—64. DOI: https://doi.org/10.1111/sltb.12108.
  18. Psychological Resilience provides no independent protection from suicidal risk / Liu D. W. Y., Fairweather-Schmidt A. K., Burns R. [et  ]  // Crisis. 2016. Vol.  37, No.  2. P.  130—139. DOI: https://doi.org/10.1027/0227-5910/a000364.
  19. Johnson J., Gooding P. A., Wood A. M., Tarrier N. Resilience as positive coping appraisals: Testing the schematic appraisals model of suicide (SAMS)  // Behaviour Research and Therapy. 2010. Vol. 48. No. 3. P. 179—186. DOI: https://doi.org/10.1016/j.brat.2009.10.007.
  20. Resilience to suicidality: the buffering hypothesis / Johnson J., Wood A. M., Gooding P. [et al.] // Clinical Psychology Review. 2011. Vol.  31, no.  P.  563—591. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cpr.2010.12.007.
  21. Книжникова С. В. Структурно-функциональное описание жизнестойкости в аспекте суицидальной превенции  // Материалы IV  Всероссийской науч.-практ. конф. «Феноменология и  профилактика девиантного поведения». Краснодар, 28—29 октября 2010. С. 67—70.
  22. Ефимова О. И., Егорова О. И. Суицидальные тенденции в  подростковом возрасте: факторы риска и  защиты  // Современное состояние и перспективы развития психологии отношения человека к жизнедеятельности : сб. науч. тр., посвящ. 125-летию со дня рождения В. Н. Мясищева / Владим. гос. ун-т им.  А.  Г. и  Н.  Г. Столетовых, Гуманитар. ин-т; Ин-т  психологии РАН. Владимир; Москва : Изд-во ВлГУ, 2018. С. 154—159.
  23. Мамченко А. М., Цветкова Н. А. Исследование связи жизнестойкости с  уровнем суицидального риска у  подследственных, содержащихся в  следственном изоляторе  // Прикладная юридическая психология. 2017. № 3 (40). С. 41—49.
  24. Мамченко А. М. Социально-психологи чес кая модель профилактики суицида среди подследственных, содержащихся под стражей в СИЗО  // Академическая мысль. 2018. №  3  (4). С. 102—106.
  25. Вдовина О. И. Проблемы исследования антисуицидальных факторов: особенности жизнестойкости у суицидентов // Материалы VI Междунар. студенч. науч. конф. «Студенческий научный форум — 2014». URL: https://scienceforum.ru/2014/article/2014001045.
  26. Ефимова О. И., Вдовина О. И. Антисуицидальные факторы: новые грани исследования // Материалы II заочной Междунар. науч.-практ. интернет-конф. «Здоровье специалиста: проблемы и пути решения» (1—31 октября 2012, г.  Омск). URL: https://sites.google.com/site/zdorovespecialistaiii/home.
  27. Ефимова О. И., Егорова О. И., Ощепков А.  А. Антисуицидальный потенциал личности: теория и  эмпирика  // Симбирский научный вестник. 2018. № 2 (32). С. 26—30. URL: https://www.elibrary.ru/item.asp?id=35558302.
  28. Ощепков А. А., Салахова В. Б. Особенности суицидального поведения молодежи и жизнестойкости личности // Там  же. 2018. №  3  (33). С.  28—36. URL: https://readera.org/osobennosti-suicidalnogo-povedenija-molodezhi-i-zhiznestojkostilichnosti-14114481.
  29. Ефимова О. И., Игдырова С. В., Ощепков А.  А. Жизнестойкость личности в ряду основных факторов превенции риска суицидального поведения в  практике социальных служб  // Современные проблемы психологии и  образования: в  контексте работы с различными категориями детей и молодежи / гл. ред. Р. Е. Барабанов. М. : МИТУ-МАСИ, 2018. C. 247—250.
  30. Сагалакова О. А., Труевцев Д. В. Жизнестойкость и динамика суицидального поведения молодежи // Вестник психологии и педагогики Алтайского государственного университета. 2017. № 1. С. 47—54. URL: http://journal.asu.ru/vfp/article/view/1887.
  31. Коблик Е. Г., Садовникова Т. А., Сотникова Ю. А. Меры профилактики суицидального поведения подростков, развитие жизнестойкости. Личность в трудных жизненных ситуациях: ресурсы и преодоление // Материалы Междунар. науч.-практ. конф., посвященной 25-летию факультета психологии Омского государственного ун-та им. Ф. М. Достоевского (Омск, 4—5 октября 2018 г.). Омск : Изд-во Ом. гос. ун-та, 2018. С. 171—176.
  32. Любов Е. Б., Сумароков Ю. А., Конопленко Э. Р. Жизнестойкость и факторы риска суицидального поведения коренных малочисленных народов севера России // Суицидология. 2015. № 3. С. 23—30.
  33. Carrico A. Elevated Suicide Rate Among HIVPositive Persons Despite Benefits of Antiretroviral Therapy: Implications for a Stress and Coping Model of Suicide // Am. J. Psychiatry. 2010. Vol. 167 (2). P. 117—119. DOI: https://doi.org/10.1176/appi.ajp.2009.09111565.
  34. Vance E., Struzick T., Burrage J.  R. Suicidal ideation, hardiness, and successful aging with HIV: considerations for nursing  // Gerontol. Nurs. 2009. No.  35  (5). Р.  27—33. DOI: https://doi.org/10.3928/00989134-20090331-06.
  35. Abdollahi A., Abu Talib M., Nor Yaacob S. The  Role of Hardiness in Decreasing Stress and Suicidal Ideation in a Sample of Undergraduate Students // Journal of Humanistic Psychology. 2014. Vol. 55, Iss. 2. Р. 202—222. DOI: https://doi.org/10.1177/0022167814543952.
  36. Masten A. S. Ordinary magic: Resilience processes in development // Am. Psychologist. 2001. Vol. 56. P. 227—238. URL: https://doi.org/10.1037/0003-066X.56.3.227.
  37. Сагалакова О. А., Труевцев Д. В. Культурно-специфические типы социальной тревоги и антивитальные идеации // Личность, семья и общество: вопросы педагогики и психологии: сб. ст. по материалам LXXI междунар. науч.-практ. конф. № 12 (69). Новосибирск : СибАК, 2016. С. 42—48.
  38. Сагалакова О. А., Труевцев Д. В., Стоянова И. Я., Сагалаков А. М. Системный подход в исследовании антивитального и суицидального поведения // Медицинская психология в России. 2015. № 6 (35). URL: http://mprj.ru.

Індексування журналу:

Український Вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал

ДУ «ІНПН імені
П.В. ВОЛОШИНА
НАМН УКРАЇНИ»