Прийнято вважати, що  поява генералізованих судомних нападів у  осіб з  алкогольним делірієм (АлД) привносить суто негативні зміни в перебіг хвороби, в тому числі збільшує смертність хворих. Однак сучасні нейробіологічні дослідження показали залученість в  процес формування судомної готовності у  хворих АлД таких фізіологічних механізмів, які потенційно здатні мати компенсаторно-пристосувальне значення. Нами підтверджено, що  поява судомних нападів у  хворих АлД призводить до обваження психічних і соматичних проявів хвороби, супроводжується подовженням періоду існування психічних розладів. При цьому встановлено, що  приєднання судомного синдрому у  осіб з  АлД не  супроводжується зниженням частки хворих, які вижили. Для  виявлення причин рівної виживаності хворих з наявністю або відсутністю судомних нападів вивчено стан метаболічного статусу організму, а  також проведено порівняння віку пацієнтів, що  вижили або померли. Встановлено, що в організмі хворих АлД при виникненні судомного синдрому розвивається перебудова метаболізму у  вигляді переважання анаболічних процесів, накопичення білків і  відносного зниження сечовино-креатинінового індексу. Позитивні зміни метаболізму сприяють виживанню більш молодої частини пацієнтів з АлД, що в цілому призводять до  рівної виживаності хворих АлД з  наявністю або  відсутністю судомних нападів. Існування потенційно корисних компенсаторно-пристосувальних перебудов в організмі, які супроводжують судомний синдром, ставить питання про пошук таких варіантів лікувального впливу на  гіпокампа хворих АлД, які б  посилювали саме цю  сторону проявів, і одночасно максимально нівелювали б безперечне шкідливий вплив судомних нападів.