Обстежено 300  моряків далекого плавання, серед яких було 200 представників морського торговельного флоту (110 членів командного складу та 90 матросів) та  100  працівників морського пасажирського флоту України (70  осіб командного складу та  30  — рядового) з  використанням клініко-психопатологічного і  психодіагностичного методів.

Встановлено, що  63,0  % моряків далекого плавання (69,1  % представників командного складу й  58,9  % робітничого персоналу торговельного флоту та  57,1  % командирів й  66,7  % робітників  — пасажирського флоту), мають ознаки психічної дезадаптації, які здебільшого не  досягають клінічно окресленої вираженості.

У міжрейсовий період у 18 % обстежених моряків далекого плавання, серед яких є  представники усіх обстежених груп, діагностовано клінічно окреслені адаптаційні розлади, а  саме, змішану тривожно-депресивну реакцію, пролонговану депресивну реакцію, розлад з переважанням порушення інших емоцій, а також зі змішаним порушенням емоцій і  поведінки.

Розподіл стресового навантаження й патологічного тривожно-депресивного реагування у командного і робітничого складу екіпажів далекого плавання є неоднорідним та асоційованим зі специфікою професійної діяльності.

Синхронність динаміки зростання показників рівня стресового навантаження та  погіршання стану психічного здоров’я обстежених аж  до  клінічно окреслених адаптаційних розладів дають змогу дійти висновку про велику роль психосоціального і  психологічного стресу у  формуванні порушень психічного здоров’я у  моряків далекого плавання, що  треба брати до  уваги під  час  розроблення специфічних заходів психотерапії і психопрофілактики для  цього контингенту.