Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325

КЛИНИКО-ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ И КОРРЕКЦИЯ ГИПЕРКИНЕТИЧЕСКИХ РАССТРОЙСТВ ПРИ ВЕГЕТАТИВНЫХ ДИСФУНКЦИЯХ

Тип статті

Рубрика

Індекс УДК:

Анотація

Одним з  ранніх синдромів при судинної патології є  рухові порушення у  вигляді тремору.

Обстежено 101 пацієнт з церебральною дистонією на  тлі хронічної ішемії мозку компенсованої і субкомпенсованої стадій (n  =  55) і  синдрому вегетативної дистонії (n  =  46).

Вивчено патологічні механізми формування дрижальних гіперкінезів при церебральній ангіодистонії різної етіології. Встановлено участь у цих процесах вегетативної (автономної) нервової системи (ВНС). Доведено, що  вираженість такого роду моторних розладів залежить від стану ВНС на різних рівнях її організації, особливо на тлі симпатикотонічного впливу, а також вегетативних характеристик пацієнта. Одночасно з цим отримані вірогідні електрофізіологічні показники, а також дані вегетативного, емоційного, психометричного тестування. Для об’єктивного оцінювання виразності тремору застосовано тремограф з  обчисленням інтегративного тремографічного індексу.

Розроблено комплексне лікування церебральних ангіодистоній з  гіперкіне тичним синдромом із  застосуванням антиоксидантів і  ноотропних препаратів, що  дало змогу знизити або ліквідувати суб’єктивні переживання, підвищити адаптаційні можливості організму з  нормалізацією симпатопара симпатичних зв’язків, коморбідних психоемоційних, когнітивних розладів, досягти адекватності церебральної гемодинаміки та  поліпшення її  повноцінної перфузії, а  також пригнічення реалізації гіперкінетичних проявів в  обох досліджуваних групах. Середні величини тремографічного індексу знизилися в бік адекватного розподілу з  симпатиколітичним впливом за  показниками вегетативного тестування та  викликаних шкірних симпатичних потенціалів. До  того ж, більший ефект було досягнуто під час застосування запропонованого способу лікування, максимальний — при синдромі вегетативної дистонії, а також в компенсованій стадії хронічної ішемії мозку.

Сторінки

Рік / Номер журналу

Перелiк використаної лiтератури

  1. Мищенко Т. С. Эпидемиология цереброваскулярных заболеваний и организация помощи больным с  мозговым инсультом в Украине // Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25, вип. 1 (90). С. 22—24.
  2. Брыжинская И. Е., Шпрах В. В., Михалевич И. М. Частота, структура и факторы риска цереброваскулярной патологии // Сибирский медицинский журнал. 2015. № 4. С. 63—66.
  3. Вплив чинників довкілля на ризик розвитку цереброваскулярної патології / Муратова Т. М., Храмцов Д. М., Стоянов О. М. [та ін.] // Досягнення біології та медицини. 2019. № 2. С. 36—38. URL: file:///C:/Users/User/Downloads/dbtm_2019_1_10.pdf.
  4. Захаров В. В., Вахнина Н.  В. Диагностика и  лечение хрони чес кой ишемии мозга (к лини чес кий обзор)  // Медицинский совет. 2018. №  18. С . 4 4—49. DOI:
    https://doi.org/10.21518/2079-701X-2018-18-44-49.
  5. Вегетативные рас ст ройства: клиника, диагностика, лечение / под ред. А. М. Вейна. М. : Мед. информ. агентство, 2003. 749 с.
  6. Стоянов А. Н. Нейровегетологи чес кие аспекты адаптации : учебное пособие. Одесса : ВМВ, 2018. 32 с.
  7. Голубев В. Л., Вейн А. М. Неврологи чес кие синдромы : руководство для врачей. 4-е изд. М.  : МЕДпресс-информ, 2012. 736 с.
  8. Стоянов А. Н., Скоробреха В. З. Клинико-инструментальная диагностика дрожательных гиперкинезов : монография. Одесса : ВМВ, 2017. 84 с.
  9. Григорова И. А., Лещенко К. А., Гелетка А. А. Этиология, патогенез, клиника, дифференциальная диагностика и лечение эссенциального тремора // Експериментальна і клінічна медицина. 2009. № 4. С. 115—118.
  10. Сборник методик и тестов для исследования ВНС (под общей ред. Ю. Л. Курако) : пособие для научных исследований в области нейровегетологии. 2-е изд. перераб. и доп. Одесса : ОГМУ, 1999. 192 с.