Вперше в  Україні методами розрахунку показників очікування шансів, кореляційного аналізу методами контингенції та рангової кореляції Спірмена створено статистичний портрет та профілі пацієнтів з  епілепсією з  різною частотою нападів. Проаналізовано дані 583 пацієнтів. Виявлено, що частота призначень в минулому антиепілептичних препаратів (АЕП), як-от  бензобарбітал, фенобарбітал, фенітоїн та  препарати вальпроєвої кислоти має пряму залежність від  частоти нападів. Поточне призначення бензобарбіталу та  фенітоїну теж зберігає позитивну нелінійну залежність від частоти нападів. Призначення карбамазепіну превалює в групі із  нападами середньої частоти (НСЧ) як у минулому лікуванні, так і натепер. Загалом, серед усіх АЕП найчастіше хворі на  епілепсію лікуються карбамазепіном як  натепер, так і  у  минулому. Виявлено превалювання поточних призначень фенобарбіталу в  групах із  частими нападами (ЧН) та  рідкими нападами (РН) і дещо менший їх рівень у групі НСЧ. Криптогенна форма епілепсії спостерігається здебільшого хворих з  високою та  середньою частотою нападів, тоді як  ідіопатична  — хворих з рідкими за частотою нападами. Симптоматична форма епілепсії маніфестує клінічно приблизно однаково різною частотою нападів, із  деяким превалюванням високої (насамперед) та  малої (по-друге) частоти.

Парціальні напади у  групах ЧН та  РН не  спостерігалися. Частота наявності вторинно-генералізованих нападів та  абсансів вірогідно на пряму залежить від  частоти нападів. Первинно-генералізовані напади є  найпоширенішими й  дещо частіше виявляються при  НСЧ. Вірогідність поліморфізму нападів є  тим вищою, чим більше загальна частота нападів.

Прямої залежності частки хворих з інвалідністю від частоти нападів немає.

Психічні розлади частіше спостерігаються при  більш частих нападах