Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325
Головна » Архiв номерiв » 2019 » Том 27, випуск 4 (101) » ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ І  ДОЗОЗАЛЕЖНИЙ ЕФЕКТ ТЕРАПІЇ МЕКСИКОРОМ ІШЕМІЧНОГО УРАЖЕННЯ МОЗКУ У  ЩУРІВ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ І  ДОЗОЗАЛЕЖНИЙ ЕФЕКТ ТЕРАПІЇ МЕКСИКОРОМ ІШЕМІЧНОГО УРАЖЕННЯ МОЗКУ У  ЩУРІВ

Автори

Тип статті

  • Наукова стаття

Рубрика

  • МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ

Ключовi слова

Індекс УДК:
  • 615. 015: 616-001.8

Анотація

Судинна патологія мозку є однією з провідних причин летальності, головною причиною інвалідності, зниження якості життя в світі. За останні 10— 15 років в Україні спостерігається стійка тенденція до збільшення поширеності та захворюваності цереброваскулярної патології, особливо хронічних прогресуючих її форм.

Однією з провідних причин ішемічних ушкоджень мозку є окислювальний стрес, з намаганнями пригнічення якого пов’язані основні сучасні напрямки пошуку фармакологічного лікування цереброваскулярної патології.

У статті експериментально обґрунтовано використання антиоксиданту 2-етіл-6-метил-3-оксіпірідіна сукцинат як патогенетично необхідного засобу за умов ішемічного пошкодження мозку при білатеральної оклюзії загальних сонних артерій у щурів з метою вивчення ефективності терапії. В експериментальних умовах застосовували 4 групи тварин.

На 2, 5, 7, 14 і 28 доби експерименту у щурів реєстрували моторну активність в тесті «відкрите поле», тремтіння і ригідність, симптом «горбатості», м’язову активність і неврологічний статус.

Усі тварини після відтворення ішемії мозку демонстрували гіпокінезію, дискоординацію, м’язову ригідність, виражений неврологічний дефіцит та ін. Мексикор, який уводили дозами 50 мг/кг і 100 мг/кг, спричиняв залежне від дози нівелювання досліджуваних показників. Ефективність застосування Мексикору суттєво перевищувала результати, отримані в групі без лікування. Зареєстровано дозозалежний ефект з вірогідною різницею при підвищенні дозування.

Отже, спричинені оклюзією сонних артерій поведінкові, м’язові, координаційні та неврологічні кореляти хронічної ішемії мозку нівелювалися протягом 14—28 днів під впливом Мексикору. Отримані експериментальні результати є підґрунтям для подальшої серії клінічних обстежень пацієнтів з хронічною ішемією мозку з використанням Мексикору як одного з компонентів комплексної патогенетично обґрунтованої фармакокорекції ішемічних ушкоджень мозку.

Сторінки

  • 25-31

Рік / Номер журналу

Завантажити PDF

Перелiк використаної лiтератури

  1. Мищенко Т. С., Здесенко И.  В., Мищенко В.  Н. Новые возможности в  лечении больных с  дисциркуляторной энцефалопатией // Международный неврологи чес кий журнал. 2015. № 5 (75). С. 55—64.
  2. Мищенко Т. С., Мищенко В.  Н., Лапшина И.  А. Билобилинтенс в лечении больных с дисциркуляторной энцефалопатией, обусловленной атеросклерозом и артериальной гипертензией // Там же. 2015. № 4 (74). С. 29—34.
  3. Антипенко Е. А., Густов А. В. Хроническая ишемия головного мозга современное состояние проблемы // Медицинский совет. 2016. № 19. С. 38—43. DOI: https://doi.org/10.21518/2079-701X-2016-19-38-43 .
  4. Эпидемиология и факторы риска развития ишемического инсульта / Карпова Е. Н., Муравьев К. А., Муравьева В. Н. [и др.] // Современные проблемы науки и образования. 2015. № 4. URL : http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=20768.
  5. Повреждения травматического и гипоксического генеза: общность патогенетических механизмов  / Р.  С.  Вастьянов, А.  Н.  Стоянов, В.  М.  Демидов [и  др.] = Traumatic and hypoxic damages: common pathogenetic mechanisms  / R.  Vastya nov, A.  N.  Stoyanov, V.  M.  Demidov [et al.]  // Journal of  Education, Health and Sport. 2016: 6 (9): 285—304. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.61768.
  6. Волохова Г. О., Стоянов О.  М. Дослідження перебігу пероксидних механізмів в  паренхімі мозку в  патогенезі ішемічного інсульту // Вестник неотложной и восстановительной медицины. 2009. Т. 10, № 2. С. 210—212.
  7. Интенсификация процессов липопероксидации и угнетение активности антирадикальных механизмов как однонаправленные механизмы повреждения мозга при ЧМТ и инсульте / Г. А. Волохова, А. Н. Стоянов, Р. С. Вастьянов, С. И. Дрибина // Український неврологічний журнал. 2010. № 1. С. 112—119.
  8. Мищенко Т. С., Мищенко В. Н., Лапшина И. А. Использование препарата мексиприм в лечении больных с дисциркуляторной энцефалопатией: данные исследования Каскад // Ліки України. 2012. № 3—4 (2). С. 11—14.
  9. Соловьев Н. А., Вик В. Я. Экспериментально-клиническое исследование действия Мексидола при некоторой патологии. Выяснение возможной локализации и механизма действия  // Бюллетень экспериментальной биологии и  медицины. 2006, приложение 1. С. 230—241.
  10. Воронина Т. А. Отечественный препарат нового поколения мексидол: основные эффекты, механизм действия, применение. М., 2004. 22 с.
  11. Воронина Т. А., Неробкова Л. Н. Руководство по экспериментальному (доклиническому) изучению новых фармакологичес ких веществ / под ред. В. П. Фисенко. М., 2000. С. 138—146.
  12. Дюмаев К. М., Воронина Т. А., Смирнов Л. Д. Антиоксиданты в профилактике и терапии патологий ЦНС. М., 1995. 271 с.
  13. Лечебная эффективность мексидола при тяжелой механической травме, сочетанной с гипотиреозом, в эксперименте / Золотухин С. Е., Махнева А. В., Шпаченко Н. Н. [и др.] // Травма. Т. 12, № 4, 2011. С. 86—89.
  14. Воронина Т. А. Антиоксидант мексидол. Основные нейропсихотропные эффекты и механизм действия  // Психофармакология и  биологи чес кая наркология. 2001. Т.  1, №  С. 2—12.
  15. Воронина Т. А. Мексидол. Основные эффекты, механизм действия, применение. М., 2003. 231 с.
  16. Моделирование функциональной недостаточности нигростриарной дофаминергической системы у мышей / Хаиндрава В. Г., Козина Е. А., Кудрин B.    [и  др.]  // Журнал неврологии и психиатрии им. И. М. Сеченова. 2010. С. 87—92.
  17. Угрюмов М. В. Традиционные и новые представления о  патогенезе, диагностике и  лечении нейродегенеративных заболеваний  // Нейродегенеративные заболевания: фундаментальные и прикладные аспекты / под ред. М. В. Угрюмова. М. : Наука, 2010. С. 8—35.
  18. Катунина Е. А. Антиоксидантная терапия в комплексном лечении болезни Паркинсона // РМЖ. 2010. № 8. С. 468.
  19. Бyреш Я., Бyрешoва О., Хьюcтoн Д. Методики и основные эксперименты по изучению мозга и поведения. М.  : Высшая школа, 1991. 400 с.
  20. Слєсарчук В. Ю., Мамчур В. Й. Нейропротекторні ефекти препаратів кверцетину при гострому порушенні мозкового кровообігу в експерименті  // Одеський медичний журнал. 2008. № 4 (108). С. 3—6.
  21. Хугаева В. К. Нарушение мозгового кровотока при ишемии и его коррекция с помощью лей-энкефалина // Бюл. эксперим. биологии и медицины. 1991. Т. 112, № 8. С. 117—120.
  22. Naloxone effect on the neurological deficit induced by  forebrain ischemia in  rats  / Capdeville  , Pruneau  D., Allix  M. [et  al.]  // Life Sci. 1986. Vol.  38, No.  5. P.  437—442. DOI: https://doi.org/10.1016/0024-3205(86)90068-8.
  23. Nagafuji T., Koide T., Takato M. Neurochemical correlates of selective neuronal loss following cerebral ischemia — role of decreased Na+, K+-ATPase activity // Brain Research. 1992. Vol. 571, No. 2. P. 265—271. DOI: https://doi.org/10.1016/0006-8993(92)90664-U.
  24. Effects of delta-sleep-inducing peptide in cerebral ischemia in  rats  / Shandra    A., Godlevskii  L.  S., Brusentsov  A.  I. [et al.] // Neurosci. Behav. Physiol. 1998. Vol. 28, No. 4. P. 443—446. DOI: https://doi.org/10.1007/bf02464804
  25. Myslobodsky M., Kofman O., Mintz M. Convulsant spe cific architecture of postictal behavioral syndrome in the rat // Epi lepsia. 1981. Vol. 27, No. 4. P. 559—568. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1528-1157.1981.tb04127.x.
  26. Ганнушкина И. В. Функциональная ангиоархитектоника головного мозга. М. : Медицина, 1977. 119 с.

Індексування журналу:

Український Вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал

ДУ «ІНПН імені
П.В. ВОЛОШИНА
НАМН УКРАЇНИ»