Метою роботи було вивчення показників поширеності міастенії серед дорослого населення в окремих регіонах України з урахуванням типу поселення та місця проживання.

У дослідженні використовували біостатистичний, медико-статистичний та епідеміологічний методи.

Дослідження поширеності міастенії в Україні проводили на вибірковій сукупності, що охоплювала десять областей України.

Загалом досліджено 757 випадків міастенії, серед них 465 (61,43 %) у міських мешканців, 292 (38,57 %) — у сільських жителів. Середньорічна поширеність міастенії становила 5,16 (95 % ДІ — 4,79—5,53) на 100 тисяч населення. Аналіз поширеності міастенії в кожному регіоні показав, що цей показник у сільських мешканців статистично вірогідно перевищує поширеність міастенії серед містян у Вінницькій, Запорізькій і Кіровоградській областях зі статистично значущими різницями (p  0,05). Найбільший рівень поширеності міастенії у сільських мешканців порівняно з міськими поселенцями був у Вінницькій області — перевищення в 5,63 раза (p <  0,001). Суттєво перевищував середньоміську поширеність міастенії показник у Дніпропетровській (+39,14 %; p = 0,001) та Полтавській областях (+35,87 %; p = 0,048), він був суттєво нижчим у Вінницькій (–75,07 %; p < 001), Волинській (–51,49 %; p .< 0,001), Івано-Франківській (–42,58 %; p = 0,004) та Чернівецькій (–37,35 %; p = 0,046) областях.

Відносні шанси сільських жителів мати міастенію вірогідно вищі порівняно з міськими мешканцями.

Загалом, за аналізом загальної захворюваності залежно від місця проживання доведено, що проживання у сільській місцевості є асоційованим із наявністю міастенії.