Мета роботи  — дослідити особливості відновлення втрачених неврологічних функцій і  якість життя пацієнтів з  гострим вертебробазилярним інфарктом, оцінити і  порівняти короткострокові та  віддалені наслідки інсульту залежно від  ураженої інтракраніальної анатомічної території задньої циркуляції. Обстежено 120 хворих із гострим вертебробазилярним інфарктом, серед яких 22  (18,3  %) пацієнти перенесли інфаркт довгастого мозку, 38  (31,7  %)  — вароліїва моста, 13  (10,8  %)  — середнього мозку, 22  (18,3  %)  — інфаркт таламуса та  25  (20,8  %) хворих  — мозочковий інфаркт. Інсульти поділені на  три інтракраніальні анатомічні території задньоциркулярного басейну: проксимальну, серединну, дистальну. Діагноз встановлювали на  підставі даних неврологічної клініки та  магнітно-резонансної томографії у  стандартних та  ДЗ-режимах. Клініко-неврологічні зіставлення та  порівняльний статистичний аналіз функціональних наслідків інфарктів проводили на  21-шу  та  90-ту  добу проспективного спостереження. Незважаючи на  те, що чіткої функціональної межі між проксимальною, серединною і дистальною інтракраніальною анатомічними територіями задньоциркулярного басейну немає, що зайвий раз підтверджує їхню функціональну єдність, потенціальні можливості відновлення втрачених неврологічних функцій, короткострокові та віддалені наслідки після інфаркту різних анатомо-топографічних територій задньої циркуляції не завжди збігаються. Статистичний аналіз свідчить, що короткострокові та віддалені функціональні наслідки після інфаркту на  різних інтракраніальних судинних територіях задньої циркуляції мали певні особливості еволюції функціонального/ неврологічного відновлення. Зокрема, церебелярні інфаркти мали вірогідно кращий функціональний вихід порівняно з інфарктами довгастого мозку в короткі та віддалені строки та інфарктами середнього мозку  — на  90-ту  добу проспективного спостереження (p .> 0,05) зв’язку між факторними і  результативними ознаками протягом короткострокового і  довгострокового спостереження.