Актуальність і  клініко-соціальну необхідність проведення цього дослідження зумовлює той факт, що  на  сьогоднішній день не  розроблено комплексної терапії і профілактики суїцидальної поведінки у хворих на  шизофренію із  зони проведення операції Об’єднаних сил (ООС). Метою нашого дослідження стало виявлення клініко-психопатологічних особливостей суїцидальної поведінки осіб, які хворіють на шизофренію і проживають в зоні проведення ООС. В процесі дослідження використано комплекс методів: теоретичний, соціально-демографічний, катамнестичний, клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний, статистичний (обчислення виконані з  використанням Excel MS Office 2016). З  урахуванням принципів біоетики та  деонтології, в процесі виконання роботи, відібрано 136 осіб, віком від  22  до  50  років, які хворіють на  шизофренію (за  МКХ-10, шифр F2 «Шизофренія, шизотипові стани та  маячні розлади») та  мають схильність до суїцидальної поведінки. Усі досліджені були поділені на дві групи: 71  особа з  діагнозом шизофренія та суїцидальною поведінкою, яким надалі було проведено авторську комплексну терапію, — ОГ (основна група); 65  осіб, також з  діагнозом шизофренія та суїцидальною поведінкою, яким проведено терапію за  стандартним клінічним протоколом  — ГП (група порівняння). Надалі кожна з груп була поділена на  підгрупи за  гендерною ознакою: до групи ОГ1 увійшли 38 чоловіків, до ОГ2 — 33 жінки та відповідно до ГП1 — 34 чоловіки, а до ГП2 — 31  жінка.

За  результатами дослідження визначено клініко-психопатологічні особливості суїцидальної поведінки осіб, які хворіють на  шизофренію і  проживають в  зоні ООС. Отримані в  цьому дослідженні дані надалі стали для нас маркерами для розроблення та впровадження авторської методики медикопсихологічного супроводу.