Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325

ПСИХОЛОГІЧНІ КОМПЕТЕНЦІЇ ЛІКАРІВ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА РЕАЛІЗАЦІЇ ЗДОРОВ’ЯЦЕНТРОВАНОГО ПІДХОДУ У ЛІКУВАННІ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНОЇ ПАТОЛОГІЇ

Тип статті

Рубрика

Індекс УДК:

Анотація

Ефективність медичної допомоги залежить не лише від знань та практичних навиків лікарів, але і  від  їх  психологічних компетенцій.

На  підставі інформованої згоди обстежено 113 медичних працівників різних спеціальностей, які надавали медичну допомогу пацієнтам з  цереброваскулярними захворюваннями на  різних етапах перебігу та  лікування хвороби: терапевтів — 42, кардіологів — 33 та невропатологів  — 38.

Дослідження психологічних компетенцій показало, що  лікарі, незалежно від  спеціалізації, достатньо добре розпізнавали власні емоції та  проявляли емпатію. Помірні комунікативні труднощі спричиняли ідентифікація та  вплив на  психоемоційний стан співрозмовника, саморегуляція поведінки через контрольемоцій. Довільне керування власної емоційної сфери становило найскладніше завдання з  погляду реалізації емоційного інтелекту. Наслідками впливу професійного стресу у  лікарів були зміни емоційного стану, негативні когнітивні настанови та  зниження цінності виконуваної роботи. На ґрунті результатів дослідження були визначені важливі комунікативні компетенції для  лікарів, які надавали допомогу пацієнтам з  цереброваскулярною патологією на різних етапах її розвитку, та розроблено комплексну систему медико-психологічних заходів, яка складалася з  психоосвітньої та  практичної тренінгової частини.

Впровадження комплексної системи медико-психологічних заходів для  лікарів, які надають допомогу пацієнтам з  цереброваскулярною патологією, дозволило підвищити обізнаність медичних працівників з  психології хворого, лікувальної взаємодії, поліпшити навики комунікації та  протидії професійному стресу.

Сторінки

Рік / Номер журналу

Перелiк використаної лiтератури

  1. Мухаровська І. Р.  Емоційне вигоряння у  лікарів-онкологів: джерела професійного стресу та медико-психологічні потреби  // Український вісник психоневрології. 2016. Т.  24, вип. 2 (87). С. 73—78.
  2. Emotional intelligence in medicine: a  systematic review through the context of  the ACGME competencies / Arora  , Ashrafi an H., Davis R. [et al.] // Med Educ. 2010. Vol. 44(8). P. 749—64.
  3. Canales R., Cleveland T. Emotional Intelligence: one Component in the HeART of Medicine // J Physician Assist Educ. 2015. Vol. 26(4). P. 200—203.
  4. Чертков Ю. И. Эмоциональный интеллект врача // Газета «Новости медицины и фармации». 2010. № 2(307). URL : http://www.mif-ua.com/archive/article/11595.
  5. Are there gender differences in the emotional intelligence of resident physicians? / McKinley S. K., Petrusa E. R., FiedeldeyVan Dijk C. [et  ]  // J  Surg Educ. 2014. Vol.  71(6). P.  33—40. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsurg.2014.05.003.
  6. Пилягіна Г.  Я., Зубатюк  О.  В., Носова Є.  С.  Особливості емоційного інтелекту у лікарів-психіатрів та можливості його розвитку на етапі післядипломної освіти // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. 2016. Вип. 26. С. 603—609.
  7. Faguy K. Emotional intelligence in health care  // Radiol Technol. 2012. Vol. 83(3). P. 237—253.
  8. Маркова М. В., Марков А. Р., Піонтковська О. В. Емоційний інтелект та його роль в  розвитку професійної дезадаптації медичних працівників  // Таврический журнал психиатрии. 2014. Т. 18, № 3 (68). С. 30—33.
  9. Gregory S. , Menser T. Burnout Among Primary Care Physicians: A Test of  the Areas of Worklife Model  // J  Healthc Manag. 2015. Vol.  60(2). P.  133—148. URL  : https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26529850.
  10. Колоскова О. К., Білоус Т. М., Білоус В. В. Синдром емоційного вигорання у лікарів-педіатрів, які працюють на різному рівні надання медичної допомоги дітям // Буковинський медичний вісник. 2013. Т. 17, № 4 (68). С. 79—82.
  11. Bragard I., Dupuis G., Fleet R. Quality of work life, burnout, and stress in emergency department physicians: a qualitative review  // Eur  J  Emerg Med. 2015. Vol.  22(4). P.  227—234. DOI: https://doi.org/10.1097/MEJ.0000000000000194.
  12. Sigsbee B., Bernat J. Physician burnout: A neurologic crisis // Neurology. 2014 Vol. 9, Issue 83(24). P. 2302—2306. DOI: https://doi.org/10.1212/WNL.0000000000001077.
  13. Monroe A. D., English A. Fostering emotional intelligence in medical training: the SELECT program // Virtual Mentor. 2013. Vol. 1, Issue 15(6). P. 509—513. DOI: https://doi.org/10.1001/virtualmentor.2013.15.6.medu1-1306.
  14. Cherry M. G., Fletcher I., O’Sullivan H., Dornan T. Emotional intelligence in medical education: a critical review // Med Educ. 2014. Vol. 48(5). P. 468—478. DOI: https://doi.org/10.1111/medu.12406.
  15. Team Emotional Intelligence, Team Interactions, and Gender in Medical Students During a Psychiatry Clerkship / Borges N. J., Thompson B. M., Roman B. J. [et al.] // Acad Psychiatry. 2015. Vol. 39(6). P. 661—663. DOI: https://doi.org/10.1007/s40596-015-0282-4.
  16. Светличная Т. Г., Зуева Е. Ю., Вилова К. Г. Эмоциональный интеллект как инструмент повышения медицинской эффективности здравоохранения // Экология человека. 2014. № 10. С. 54—60.
  17. Burnout and associated factors among members of the Society of Gynecologic Oncology / K.   Rath, L.  B.  Huffman, G. S. Phillips [et al.] // American Journal of Obstetrics Gynecology. 2015. Vol.  213(6). P.  1—9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.07.036.
  18. Gazelle G., Liebschutz J. , Riess H. Physician burnout: coaching a way out  // J. Gen  Intern Med. 2015. Vol.  30(4). P. 508—513. DOI: https://doi.org/10.1007/s11606-014-3144-y.
  19. Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Социальнопсихологическая диагностика развития личности в малых группах : учебное пособие. М. : Изд-во Института психотерапии, 2002. С. 41—42.
  20. Maslach C., Schaufeli W. , Leiter M. P.  Job  Burnout  // Annual Review of  Psychology. 2001. Vol.  52. P.  397—422. URL  : https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.397.