Ефективність медичної допомоги залежить не лише від знань та практичних навиків лікарів, але і  від  їх  психологічних компетенцій.

На  підставі інформованої згоди обстежено 113 медичних працівників різних спеціальностей, які надавали медичну допомогу пацієнтам з  цереброваскулярними захворюваннями на  різних етапах перебігу та  лікування хвороби: терапевтів — 42, кардіологів — 33 та невропатологів  — 38.

Дослідження психологічних компетенцій показало, що  лікарі, незалежно від  спеціалізації, достатньо добре розпізнавали власні емоції та  проявляли емпатію. Помірні комунікативні труднощі спричиняли ідентифікація та  вплив на  психоемоційний стан співрозмовника, саморегуляція поведінки через контрольемоцій. Довільне керування власної емоційної сфери становило найскладніше завдання з  погляду реалізації емоційного інтелекту. Наслідками впливу професійного стресу у  лікарів були зміни емоційного стану, негативні когнітивні настанови та  зниження цінності виконуваної роботи. На ґрунті результатів дослідження були визначені важливі комунікативні компетенції для  лікарів, які надавали допомогу пацієнтам з  цереброваскулярною патологією на різних етапах її розвитку, та розроблено комплексну систему медико-психологічних заходів, яка складалася з  психоосвітньої та  практичної тренінгової частини.

Впровадження комплексної системи медико-психологічних заходів для  лікарів, які надають допомогу пацієнтам з  цереброваскулярною патологією, дозволило підвищити обізнаність медичних працівників з  психології хворого, лікувальної взаємодії, поліпшити навики комунікації та  протидії професійному стресу.