Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325
Головна » Архiв номерiв » 2019 » Том 27, випуск 1 (98) » ХРОНОМЕТРИЧНИЙ ПРОФІЛЬ ХВОРИХ НА ДЕПРЕСІЄЮ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ТЕСТУ СПІЛБЕРГЕРА — ХАНІНА

ХРОНОМЕТРИЧНИЙ ПРОФІЛЬ ХВОРИХ НА ДЕПРЕСІЄЮ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ТЕСТУ СПІЛБЕРГЕРА — ХАНІНА

Автори

Тип статті

  • Наукова стаття

Рубрика

  • ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА НАРКОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ

Ключовi слова

Індекс УДК:
  • 616.895.4:612.821.1

Анотація

Мета роботи — визначення хронометричного профілю хворих на депресію при використанні тесту Спілбергера — Ханіна і оцінка діагностичного значення цього профілю на різних етапах лікування.

Обстежено 97 хворих на депресію (основна група), середнім віком 40,94±1,25 років, серед них 51 особа з діагнозом «депресивний епізод» (F32 за МКХ-10) і 46 осіб з діагнозом «рекурентний депресивний розлад» (F33 за МКХ-10); а також 64 практично здорові особи, середнім віком 41,21±1,21 років (контрольна група). В роботі використовували клініко-психопатологічний, психометричний (шкали HDRS, MADRS і тест Спілбергера — Ханіна), а також психофізіологічний методи з використанням програмноапаратного комплексу «Реоком-стрес» (виробник: «ХАІ-Медика», м. Харків, Україна), з функцією реєстрації часу відповіді на запитання. Всі описані методи протягом дослідження застосовували двічі: з інтервалом в 17—19 діб.

Показано, що під час обстеження № 1 середній час реакції на твердження шкали ситуаційної тривоги тесту Спілбергера — Ханіна у хворих був в 1,67 раза більшим, ніж у здорових (4,77±0,16 с проти 2,86±0,11 с, p<0,00001), а під час обстеження № 2 — вже в 1,75 раза більшим ніж у здорових (3,54±0,10 с проти 2,02±0,06, p<0,00001). Встановлено, що протягом лікування хворих на депресію внесок часу реакції на твердження шкали ситуаційної тривоги тесту Спілбергера — Ханіна в сумарну інформативність комплексного дослідження, про яке йдеться, збільшується; а внесок традиційних бальних оцінок зменшується. Доведено, що час реакції на твердження тесту Спілбергера — Ханіна є інформативним інструментом для оцінки якості лікування хворих на депресію, особливо на етапі їхньої реконвалесценції.

Сторінки

  • 46-56

Рік / Номер журналу

Завантажити PDF

Перелiк використаної лiтератури

  1. World Health Day 2017 — Depression: Let’s talk // Fact sheet — 02/2017. URL : http://www.searo.who.int/entity/world_health_day/2017/en/.
  2. Марута Н. А. Стан надання та перспективи розвитку психіатричної допомоги в Україні // Архів психіатрії. 2011. Т. 17, № 3 (66). С. 5—9.
  3. Мішиєв В. Д. Сучасні депресивні розлади. Львів : Видво Мс, 2004. 208 с.
  4. Юрьева Л. Н. Клиническая суицидология (монография). Днепропетровск : «Пороги», 2006. 472 с.
  5. Cross-cultural equivalence of the Beck Depression Inventory: A five-country analysis from the ODIN study / Nuevo R., Dunn G., Dowrick C. [et al.] // J Affect Disord. 2009; 114: 156—162. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2008.06.021.
  6. Iwata N., Buka S. Race/ethnicity and depressive symptoms: A cross-cultural/ethnic comparison among university students in East Asia, North and South America // Soc Sci Med. 2002; 55: 2243—2252. PMID: 12409137
  7. Gilbody S., Sheldon T., Wessely S. Should we screen for depression? // BMJ. 2006; 332: 1027—1030. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.332.7548.1027.
  8. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition (DSM-5) / American Psychiatric Association. Arlington, VA : American Psychiatric Publishing, 2013. 992 p. URL : https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425596.
  9. Ильин Е. П. Эмоции и чувства. СПб. : Питер, 2001. 752 с.
  10. Jensen A. R. Clocking the mind: mental chronometry and individual differences // Elsevier Science. 2006. P. 286.
  11. Марута Н. О., Лінська К. І. Хронометричний профіль хворих на депресію при використанні комп’ютерного варіанту шкали Цунга і його діагностичне значення // Український вісник психоневрології. Т. 26, вип. 4 (97). 2018. С. 57—65.
  12. Zung, W. W. A self-rating depression scale // Archives of General Psychiatry. 1965. № 12. P. 63—70.
  13. Смулевич А. Б. Депрессии в общей медицине : руководство для врачей. М. : Мединформагентство, 2001. 782 с.
  14. Крылов А. А., Маничев С. А. Практикум по общей экспериментальной и прикладной психологии : учеб. пособие. СПб. : Изд-во «Питер», 2000. 560 с.
  15. Чуркин А. А., Мартюшов А. Н. Краткое руководство по использованию МКБ-10 в психиатрии и наркологии. М. : «Триада-Х», 2002. 232 с.
  16. Hamilton, M. A rating scale for depression // J Neurol Neurosurg Psychiatry. 1960. Vol. 23. P. 56—62.
  17. Montgomery S. A., Asberg M. A new depression scale designed to be sensitive to change // Br J Psychiatry. 1979; 134: 382—389.
  18. Науково-технічний центр радіоелектронного медичного обладнання і технологій «ХАІ-Медика». Полиграф РЕОКОМ СТРЕСС. URL : https://hai-medika.prom.ua/p358078095-poligrafreokom-stress.html.
  19. Гублер Е. В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов М. : Медицина. 1978. 294 с.
  20. Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. Киев : «Моріон», 2000. 320 с.

Індексування журналу:

Український Вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал

ДУ «ІНПН імені
П.В. ВОЛОШИНА
НАМН УКРАЇНИ»