В  основу роботи покладені результати клініко-психологічного й психодіагностичного дослідження 383  пацієнтів з цереброваскулярною патологією (ЦВП) різного ступеня прояву: від  високого ризику розвитку захворювання внаслідок наявності факторів кардіоваскулярного ризику  — до  судинної катастрофи в  анамнезі.

Виявлено, що  більший рівень стресового навантаження у пацієнтів з високим кардіоваскулярним ризиком та ЦВП зумовлений високою інтенсивністю поведінкових та  психоемоційних стреспотенціюючих чинників. З прогресуванням ЦВП роль психоемоційної складової стресового навантаження зростає, що  вказує на  вагому роль психічних паттернів у  перебігу патології. Фізичне нездоров’я є одним з  основних стреспотенціюючих чинників, що  запускає каскад психологічних і  поведінкових реакцій.

Вищий рівень стресового навантаження, вплив широкого спектра стреспотенціюючих чинників, особливо психоемоційного ґенезу, у  пацієнтів з  кардіоваскулярним ризиком та  ЦВП дають підстави стверджувати про нагальну потребу розроблення, організації та впровадження медико-психологічних заходів для цього контингенту хворих на засадах здоров’яцентрованого підходу.