Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325

Клінічна ефективність Нейромідину та його вплив на процеси нейропластичності при черепно-мозковій травмі

Тип статті

Рубрика

Індекс УДК:

Анотація

Епідеміологічне вивчення черепномозкової травми (ЧМТ) свідчить про її  значну поширеність. Саме тому вчені всього світу і  далі вивчають патогенез і  вдосконалюють діагностичні та  лікувально-реабілітаційні заходи при ЧМТ. Один з  таких напрямків терапії полягає у  впливі на  пластичну перестройку нейронів, тобто нейропластичність. На думку багатьох дослідників, найбільш ефективним методом такої компенсаторної терапії визнається застосування інгібіторів ацетилхолінестерази (зокрема, Нейромідину), що  запобігають руйнуванню ацетилхоліну в  синаптичній щілини. У нашому дослідженні брали участь 40  пацієнтів з  ЧМТ легкого та  середнього ступеня тяжкості в  гострий і  ранній відновний період, яким в  курс традиційної терапії був включений препарат Нейромідин. Результати дослідження показали, що  включення препарату Нейромідин в  схему терапії ЧМТ дає вираженіший терапевтичний ефект порівняно з  традиційною терапією. Уже  в  гострому періоді ЧМТ це сприяло більш повному регресу неврологічних розладів. Це підтверджувалося вірогідним поліпшенням процесів нейропластичності, про що  свідчило підвищення концентрації в  сироватці крові мозкового гліального нейротрофічного фактора бета-NGF. Ефективність Нейромідину, поряд з  безпекою, дозволяє рекомендувати його включення в схеми лікування пацієнтів в гострому і  ранньому відновному періоді ЧМТ.

Сторінки

Рік / Номер журналу

Перелiк використаної лiтератури

  1. Григорова И. А., Тесленко О. А. Астено-вегетативный синдром при черепно-мозговой травме и методы его коррекции // Тези доповідей Національного конгресу неврологів, психіатрів та наркологів України. Харків, 2017  // Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25, вип. 1 (90). С. 76.
  2. Вторичные факторы повреждений головного мозга при черепно-мозговой травме / Крылов В. В., Талыпов А. Э., Пурас Ю. В. [и др.] // Российский медицинский журнал. 2009. № 3. С. 23—28.
  3. Reed   R., Welsh D.  G.  Secondary injury in  traumatic brain injury patients  — a  prospective study  // S  Afr  Med  J. 2012; 92: 221—224.
  4. Taupin P. Adult neurogenesis, neuroinflammation and therapeutic potential of adult neural stem cells  // Int  J  Med  2008; (53): 127—132.
  5. Holder S. Cognitive impairment in traumatic brain injury cases // Head and brain injuries. 2008; (2): 34—36.
  6. Верещагин Е. И. Современные возможности нейропротекции при острых нарушениях мозгового кровообращения и черепномозговой травме (обзор литературы) // Журнал интенсивной терапии. 2006. № 3. С. 4—28.
  7. Nedergaard M., Ransom B., Goldman S. New  roles for astrocytes: redefining the functional architecture of  the brain  // Trends Neurosci. 2003 Oct. 26 (10). 523—30.
  8. Halassa M. M., Fellin T., Haydon P. G. The tripartite synapse: roles for gliotransmission in health and disease // Trends Mol. Med. 2007. 13 (2). 4—63.
  9. Румянцева С. А., Афанасьев В. В., Кузьмина Ю. В., Силина Е. В. Рациональная фармакокоррекция поражений мозга при острой и хронической ишемии  // Consilium Medicum. 2010. Т.  12, №  С. 21—29.
  10. Черний Т. В. Концепция патогенети чес кой нейропротекции пораженного мозга // Питання експериментальної та клінічної медицини : зб. статей. Донецьк, 2011. Т. 1, вип. 15. С. 137—143.
  11. Алгоритмы терапии острого инсульта / Румянцева С. А., Федин А. И., Афанасьев В. В. [и др.] // «Новости медицины и фармации» Неврология. 2010. 328 (тематический номер).
  12. Нейромидин в клинической практике / Дамулин И.  В., Живолупов С.  А., Зайцев О.  С. [и  др.]. 2-е  изд., перераб. и  доп. М.: «Медицинское информационное агентство», 2016. 60 с.
  13. Лихтерман Л. Б. Сотрясение головного мозга: тактика лечения и исходы. М.: ИП «Т. М. Андреева», 2008. 158 с.