Дезадаптація — порушення пристосування людини до змін навколишнього середовища, що  проявляється неадекватними характеру подразників реакціями. Психосоціальна дезадаптація — збій у механізмах психічного пристосування при гострому або  хронічному емоційному стресі, внаслідок чого виникає часткова або повна нездатність пристосовуватись до умов соціального оточення і виконувати звичайну для власного статусу роль у  суспільстві через обмеження функціональності психіки.

Медико-соціальне значення діагностики, корекції і профілактики станів дезадаптації полягає у  тому, що  вплив винятково на  клінічно окреслені прояви захворювання не дозволяє здійснювати повноцінну реабілітацію хворих та профілактувати рецидиви патологічної симптоматики. Лише застосування системного диференційованого підходу, що  враховує специфіку розвитку психосоціальної дезадаптації у  кожному конкретному випадку, відповідає вимогам, що  висувають до  сучасних реабілітаційних заходів.